Ергард Крегер (; 24 березня 1905, Рига — 28 вересня 1987, Тюбінген) — німецький офіцер, доктор права, оберфюрер СС (9 листопада 1941). Учасник розстрілів євреїв у Дніпропетровську 11-13 жовтня 1941 року.
Біографія
Балтійський німець, вільно розмовляв російською та латиською мовами. Здобув юридичну освіту в Тюбінгенському і Кенігсберзькому університетах. У 1929-34 роках працював в ризькій прокуратурі; заснував і очолив нацистську групу етнічних німців. У 1936 році, після заборони нацистських організацій в Латвії, 4 місяці провів у в'язниці. 23 жовтня 1938 року вступив в СС (посвідчення №357 243), 1 серпня 1940 року — в НСДАП (квиток №7 675 747). У 1939 року в числі інших етнічних німців виїхав з Латвії в Німеччину. У 1940 році переведений на службу в СД. У липні 1940 року обраний депутатом Рейхстагу. У червні-жовтні 1941 року командував айнзацкомандою 6 в складі айнзацгрупи «С».
Голокост у Дніпрі (1941 рік) У звітних документах айнзацкоманди 6 від 19 листопада 1941 року про масове вбивство дніпропетровських євреїв коротко повідомлялося у цілком буденному тоні: «…приблизно 10 000 було розстріляно 13 жовтня 1941 року за командуванням вищого фюрера СС та поліції». Безпосереднім виконавцем вбивства євреїв 13–14 жовтня 1941 року була спеціальна команда СД чисельністю близько 20 осіб. На жаль, повоєнні судові процеси не виявили достатньо інформації про осіб цього підрозділу під керівництвом так званого «Höherer SS- und Polizeiführer» (HSSPF) або «Вищого керівника СС та поліції». Оперативні групи поліції безпеки та СД були ідеологічно навченими та мобільними «спеціальними підрозділами», які рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер замовляв для масових вбивств, спочатку в Польщі та на Балканах, а з червня 1941 року в Радянському Союзі. Підрозділ айнзацкомандування №6 діяв у Дніпропетровську з кінця вересня 1941 року під командуванням Ерхарда Крегера.
Подальша доля. У 1943 році служив у складі 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен», пізніше — в складі Головного управління імперської безпеки і в липні 1944 очолював один із підрозділів айнзацкоманди «Італія». У 1969 році судом ФРН засуджений до 3 років тюремного ув'язнення. Він помер від природних причин у віці 82 років.
Нагороди
Почесний знак Націонал-соціалістичного союзу німецьких студентів (1940) Золотий почесний знак Гітлер'югенду (28 травня 1940) Залізний хрест 2-го класу (29 жовтня 1941) Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) Почесний знак гау Вартерланд
Примітки
Бібліографія
Die rechtliche Stellung des Ausländers in Lettland. 1927. Dissertation Zur Mentalität des baltischen Studenten. In: Baltische Monatsschrift, 1928, S. 100f. Mit Hans Krieg: Volksdeutsche Heimkehr. 1940 Der Auszug aus der alten Heimat. Die Umsiedlung der Baltendeutschen, Veröffentlichungen des Instituts für Deutsche Nachkriegsgeschichte, Verlag der deutschen Hochschullehrer-Zeitung, Tübingen 1967
Література
Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5. Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im Dritten Reich, Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1