Хлопчик-мізинчик, або Том Там () — персонаж англійського фольклору. 1621 року опубліковано першу казку за його участі — «Історія про Хлопчика-мізинчика». Хлопчик був зростом не більшим за пальчик, однак пережив багато пригод, зокрема те, як його проковтнула корова, зустріч з велетнями та здобуття прихильності у короля Артура. Ранні алюзії на Хлопчика-мізинчика зустрічаються у багатьох творах XVI століття, зокрема у (1584) , який згадав Хлопчика-мізинчика як одного з надприродних персонажів, якими служниці лякали дітей. Згідно з загальною думкою, у Тетерсалі (графство Лінкольншир, Англія) знаходиться будинок і могила Хлопчика-мізинчика"Tom Thumb's grave, Tattershall church". Geograph.org..
Хлопчик-мізинчик став головним персонажем однойменної казки Шарля Перро, який помістив її до збірки «Казки матінки моєї Гуски, або ж історії та оповідки минулих часів з повчальними висновками» (1697). Хлопчик-мізинчик також з'являється у двох казках братів Грімм — «Хлопчик-мізинчик» та «Мандрівка хлопчика-мізинчика», які увійшли до збірки «Дитячі та сімейні казки».
Хлопчик-мізинчик також фігурує у п'єсі Генрі Філдінга (1730), що слугувала доповненням до його . 1731 року твір значно розширено і видано під назвою .
У XVIII столітті, коли почали масово видавати книжки для дітей, світ побачили «Пісенник Хлопчика-мізинчика» (1744) та «Маленька книжечка історій про Хлопчика-мізинчика» (пр. 1760), авторство яких приписувалося самому Хлопчику-мізинчику. У середині XIX століття легенди про Хлопчика-мізинчика стали часто модифікувати, надаючи їм моралістичний відтінок (видання Шарлотти Мері Янг). Однак, 1863 року Діна Крейк у своєму виданні відмовилася викидати присутні у розповіді вульгарності.
Примітки
Джерела Народные русские сказки А. Н. Афанасьева в трех томах. Том 2 (примечания № 408 к сказке № 300)
Saintyves P. Les Contes de Perrault et les image des legendares. — Paris, 1912, p. 319—349.