Юліус Георг Брандт (; 24 серпня 1876, Вольтерсдорф — 21 квітня 1945, Берлін) — німецький офіцер, генерал кавалерії вермахту.
Біографія Син власника лицарської мизи Вольтерсдорф Юліуса Брандта. 24 вересня 1894 року вступив в Прусську армію. В 1904 році служив у складі окупаційної бригади в Китаї. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 лютого по 1 грудня 1929 року — командир 1-ї кавалерійської дивізії. В січні 1931 року вийшов у відставку.
26 серпня 1939 року переданий в розпорядження вермахту і призначений командиром 3-го командування прикордонної охорони (з 18 жовтня 1939 року — 33-тє командування особливого призначення). Учасник Польської, Французької і Норвезької кампаній. 30 квітня 1942 року звільнений у відставку. Наклав на себе руки під час битви за Берлін.
Звання
Фанен-юнкер (24 вересня 1896) Фенріх (18 червня 1895) Другий лейтенант (27 січня 1896) Оберлейтенант (18 серпня 1906) Ротмістр (20 березня 1911) Майор (22 березня 1916) Оберстлейтенант (1 жовтня 1921) Оберст (1 квітня 1925) Генерал-майор (1 лютого 1929) Генерал-лейтенант (1 лютого 1930) Генерал кавалерії запасу до розпорядження (1 вересня 1940) Генерал кавалерії до розпорядження (1 грудня 1940)
Нагороди
Столітня медаль Китайська медаль Орден Корони (Пруссія) 4-го класу з мечами Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами
Література
Herrmann A. L. Degener: Degeners Wer ist’s?. X. Ausgabe, Berlin 1935, S. 182. Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934, S. 71