Макс Мор (; 29 грудня 1884, Ноймюнстер — 31 серпня 1966, Гамбург) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації.
Біографія 14 березня 1904 року вступив в 5-й гренадерський полк. Закінчив військове училище в Анкламі (1905). З 1905 року служив в 175-му піхотному полку, в 1910-13 роках — ад'ютант батальйону. У травні-серпні 1914 року пройшов підготовку в льотній школі в Гальберштадті. Учасник Першої світової війни, служив в 35-му авіаційному загоні, потім командував 37-м (з 2 березня 1915), 17-м (з 20 грудня 1915), 30-м (з 1 вересня 1916), 265-м (з 26 лютого 1917) авіазагону, одночасно в січні-березні 1917 року виконував обов'язки командувача авіацією 11-ї армії. З 15 серпня 1917 року — командир 13-ї авіагрупи. 8 січня 1919 року інтернований польською владою. У вересні 1919 року звільнений і очолив роту Добровольчого корпусу Герліца, брав участь в боях з поляками. З березня 1920 року служив в піхоті, командир роти. З 1 жовтня 1923 року — радник з авіації в штабі 5-го військового округу. 30 листопада 1929 року офіційно звільнений у відставку і призначений начальником Дослідницького інституту експериментальних озброєнь, який насправді був службою з підготовки кадрів для заборонених Версальським миром німецьких ВПС. 1 березня 1932 року зарахований в армію і направлений на службу в штаб 16-го піхотного полку. 1 квітня 1934 року переведений в люфтваффе і призначений начальником оперативного відділу штабу 5-го авіаційного округу. З 15 липня 1935 року служив в різних льотних школах. 15 березня 1936 року очолив 9-ту авіаційну область (зі штаб-квартирою в Ганновері). З 1 жовтня 1936 року — офіцер для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе. 1 квітня 1937 року призначений начальником 3-ї авіаційної області (зі штаб-квартирою в Гамбурзі), яка 12 жовтня 1937 року була перейменована в 10-ту. З 1 липня 1938 року — начальник 11-ї авіаційної області (зі штаб-квартирою в Ганновері), з 1 лютого 1939 року — 1-ї авіаційної області (Кенігсберг). 1 травня 1939 року призначений офіцером для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе, а 1 жовтня 1939 року призначений суддею Імперського військового суду. 2 серпня 1940 року очолив контрольну інспекцію люфтваффе в Буржі. З 1 липня 1943 року — повноважний представник командування 3-го повітряного флоту. 22 січня 1944 року зарахований в резерв, а 31 травня звільнений у відставку.
Звання
Фанен-юнкер (14 березня 1904) Фанен-юнкер-єфрейтор (1 червня 1904) Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 вересня 1904) Фенріх (18 жовтня 1904) Лейтенант (18 серпня 1905) Оберлейтенант (17 лютого 1913) Гауптман (24 грудня 1914) Майор (1 лютого 1927) Оберстлейтенант (1 березня 1932) Оберст (1 жовтня 1933) Генерал-майор запасу (1 квітня 1936) Генерал-майор (1 січня 1938) Генерал-лейтенант (1 жовтня 1939) Генерал авіації (1 квітня 1941)
Нагороди
Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 2-й класу (Третє Болгарське царство) Галліполійська зірка (Османська імперія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Пам'ятний знак пілота (Пруссія) Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни з мечами Комбінований Знак Пілот-Спостерігач Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Література
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688