Тирський шекель — срібна монета, що карбувалася в місті Тир з 126 року до н. е. по 19 рік н. е. Використовувалася для сплати храмого податку у Єрусалимі. Ототожнюється з 30 срібняками, які сплатили Юді Іскаріоту за зраду Ісуса Христа. Міняйли, про яких згадуються в Євангеліях Нового Заповіту (Матвія 21:12), обмінювали тирські шекелі на римські гроші, коли це було потрібно. Після того, як Римська імперія закрила монетний двір у Тирі, римська влада дозволила єврейським рабинам продовжувати карбувати тирські шекелі в Юдеї, але з вимогою, щоб монети продовжували містити те саме зображення та текст, щоб уникнути заперечень щодо надання євреям автономії.
На лицьовій стороні монети зображався бог фінікійців Мелькарт, якого греки ототожнювали з Гераклом. На зворотному боці — орел і грецький напис ΤΥΡΟΥ ΙΕΡΑΣ ΚΑΙ ΑΣΥΛΟΥ («Святого і недоторканного міста Тира»). Монета важила 14 г, а вміст срібла становив не менше 94 %.
Металургійні дослідження показали, що тирські шекелі зберігали винятково високий вміст срібла протягом усього періоду виробництва, з рівнем чистоти, що наближався до 94-97 %. Ця вражаюча стабільність якості металу відрізняла їх від інших стародавніх срібних монет. Виняткова чистота пояснює, чому жерці Єрусалимського Храму спеціально вимагали тирські шекелі для сплати податку на Храм.
Примітки