Урак-лавої — малайська етнічна група на андаманському узбережжі Таїланду, яка ще донедавна вела морський напівкочовий спосіб життя рибалок і збирачів морепродуктів. Урак-лавої є однією з національних меншин країни, бідною, з низьким рівнем освіти. Вони займають найнижчий щабель на соціальних та економічних сходах місцевого суспільства. Над ними панують не лише тайці, а й тайські мусульмани та тайські китайці, що мешкають на островах Андаманського моря.
Урак-лавої вважаються тайськими громадянами, але тайці дуже мало знають про них. Кілька сотень років урак-лавої жили у відносній ізоляції й ще до недавна зберігали власну культуру, мову та спосіб життя, якими відрізняються від решти таїландського суспільства. Їхня традиційна культура склалася в тісному взаємозв'язку з морем та прибережним середовищем. Вони були морськими кочівниками, займалися рибальством, вели натуральне господарство, жили головним чином у своїх човнах або в тимчасових поселеннях на береговій лінії островів.
Нерідко урак-лавоїв зараховують до числа так званих «морських циган» (), або оранг-лаутів, групи народностей Південно-Східної Азії, що ведуть кочовий спосіб життя й живуть за рахунок дарів моря. До цієї групи також належать оранг-лаути архіпелагу Ріау, баджо Південних Філіппін і Сабаху, мокени та моклени північної частини Андаманського моря.
Власна назва народу — урак-лавой (Urak Lawoi), що означає «морські люди», «морський народ», «люди моря» (urak — народ, люди, lawoi — море), еквівалент малайського «оранг-лаут» (). Тайці називають їх чаоле («морський народ», , chaao — народ, тубільці, lay від talay — море, варіанти написання: Chao Lay, Chaao Lay, Chao Ley, Chao Leh, Chaao Talay, Chaw Talay, Chao Tala, Chaaw Thalee), чаонам («водяний народ», , Chao Nam, Chaaw Nam), чаоко («острівний народ», Chao Ko, Chaao Ko, Kon Ko) або таймай («нові тайці», Thai Mai). Термін «нові тайці» несе політичний підтекст, він стосується не лише урак-лавоїв, а й усіх національних меншин Таїланду, що перебувають на периферії суспільства, та відображає прагнення уряду інтегрувати їх до складу тайської нації. Чаоле або чаонам тайці називають також мокенів та мокленів, що живуть далі на північ уздовж андаманського узбережжя Таїланду та М'янми. У спілкуванні з тайцями тайською урак-лавої часто називають себе чаоле, щоб співрозмовники розуміли їх, але вони ніколи не використовують термін чаонам, який уважають принизливим. Найчастіше ж вони називають себе урак-лавой, навіть говорячи тайською. Існують ще застарілі назви: оранг-ланта (Orang Lanta, тобто люди з острова Ланта), оранг-лаут-капір (Orang Laut Kappir, від арабського Kafir — невірний).
Розселення Якщо більшість національних меншин Таїланду живе в гірських районах на півночі країни, то урак-лавої мають свої поселення на морському узбережжі на півдні. Вони населяють острови, розташовані вздовж Андаманського узбережжя південно-західного Таїланду від провінції Пхукет на півночі до кордону з Малайзією на півдні. Їхні села розташовані на островах Пхукет у провінції Пхукет, Пхіпхі (Ko Phi Phi Don, ), Джум (Ko Jum, , також називається Пу, Ko Pu, ) та Ланта (Ko Lanta, ) в провінції Крабі, Булон (Ko Bulon, ), Ліпе і Аданг (Ko Adang, ) у провінції Сатун.
Ці гористі острови майже повністю вкриті густими тропічними лісами, але є й скелясті місця. На островах є річки та інші джерела прісної води. На архіпелазі Аданг було виявлено щонайменше 288 видів риб та більше 210 видів коралівSupin Wongbusarakum. The Urak Lawoi' of the Adang Archipelago, Thailand . (UNESCO-sponsored programmes and publications) Bangkok, Themma Group, 2007. . Останніми роками ліси й коралові рифи сильно постраждали від господарської діяльності людини. Рік поділяється тут на два сезони: вологий (з травня по жовтень) і сухий (з листопаду по квітень). Протягом вологого сезону мусон приносить справжні тропічні зливи, що тривають по декілька годин на день. Найвологішим місяцем є вересень. Середня температура в лютому становить 22-24 °C, це найпрохолодніший місяць року. В сухий сезон майже постійно світить сонце, середня температура березня, найжаркішого місяцю року, сягає 32-34 °C.
Острів Пхукет утворює окрему провінцію (чангват). Ураклавойські селища розташовані тут вздовж східного узбережжя: Лаемла (Laem La, інша назва Тачатчай, Tha Chat Chai) на схід від мосту, що з'єднує на півночі острів Пхукет з континентом, Сапум (Sapum), острів Сіре (Ko Sire, Ko Sirae), Баннуа (Ban Nua), пляж Раваї (Rawai Beach).
Острів Ланта — головний ураклавойський острів, їхня «столиця». Адміністративно він є одним із восьми округів (ампхе) провінції Крабі. Ураклавойська назва острова — Пулао-Сатак (Pulao Satak), що означає «острів з довгими пляжами». Ланта це фактично 2 острови: Ланта-Ной (Ko Lanta Noi, ) на північному сході, менший, але економічно важливіший, та Ланта-Яй (Ko Lanta Yai, ) на південному заході. Урак-лавої живуть на острові Ланта-Яй у чотирьох селах: Найрай (Nai Rai) і Банклонгдау (Ban Klong Dau) в районі (тамбоні) Саладан, Гуелем (Hue Lem) і Сангау (Sanga-U) в тамбоні Ланта-Яй. Лише село Сангау є чисто ураклавойським, інші мають мішане ураклавойсько-мусульманське населення. Село Сангау поділяється на 4 частини: власне Сангау (Sanga-U), Мапрао (Ma Prao), Аобон (Ao Bon, Pou) і Джомоле (Jo Molé). В останній частині, окрім урак-лавоїв, живуть тайські мусульмани (тобто малайці), обидві громади мирно вживаються між собою. Острови Ланта-Ной і Ланта-Яй є частиною Національного парку Острів Ланта (, ), створеного в південній частині провінції Крабі в 1990 році. Заповідна територія становить 134 км² і охоплює архіпелаг з п'ятнадцяти островів в Андаманському морі.
В межах провінції Крабі урак-лавої мешкають також на островах Джум і Пхіпхі. Перший розташований на північ від острова Ланта, другий знаходиться на заході, далі в морі, на шляху між Ланта та Пхукетом. Острови Нгай (Ko Ngai, ), Лібонг (Ko Libong, Ko Talibong, ) і Мук (Ko Muk, ), що, за окремими даними, також мають ураклавойські поселення, утворюють острівну частину провінції Транг. Наступним у ланцюжку островів, населених урак-лавоями, є острів Булон, він входить до складу провінції Сатун.
Архіпелаг Аданг, що складається з 24 островів, адміністративно також належить до провінції Сатун. Населеними є лише 3 острови, причому більшість людей живе на крихітному острові Ліпе (ураклавойською Ніпіг, Pulau Nipih, «плоский острів»). Острів Ліпе має для урак-лавоїв особливе значення — тут помер і був похований їхній легендарний лідер Токірі (To' Kiri). Це плоский острів площею 4 км², лише невеликі пагорби заввишки до 100 метрів розташовані в південній, північній та західній частинах острова. Ліпе — єдиний острів архіпелагу, де панує сучасна цивілізація, решта островів лишаються незайманими. Острови Аданг (ураклавойською Гадак, Pulau Hadak, 29,8 км²) і Раві (Ko Rawi, , 28 км²) гористі, вкриті лісом, мають багато джерел прісної води. До 1980-х років на острові Аданг існувало 8 ураклавойських поселень, на Раві — ще 3, але у зв'язку з організацією національного парку Тарутао (, ) більшість їхніх жителів була переселена на острів Ліпе.
Національний морський парк Тарутао був заснований 1974 року. Це найбільший морський парк країни, його площа становить 1490 км², з яких 1260 км² це територія моря, а 230 км² — територія островів. Парк складається з двох основних груп островів: Тарутао та Аданг. Острів Ліпе в його складі має особливий статус, він не підпадає під юрисдикцію Національного парку і звільнений від законів, що захищають решту його території. Острів Ліпе зараз швидко й надмірно розвивається, перенаселений і сильно забруднений.
Між громадами на різних островах існують численні родинні зв'язки та тісна комунікація. Традиційні свята урак-лавої використовують для подорожей на далекі острови, де вони мають можливість зустрітися з родичами.
Чисельність Чисельність урак-лавоїв за оцінкою, сформованою на основі даних з різних джерел для окремих островів 1998—2006 років, становить близько 6000 осіб. Вони зосереджені в 13 різних громадах, більшість має таїландське громадянство. В середині 1990-х років на острові Ланта жило близько 900 урак-лавоївLotta Granbom. Urak Lawoi: A Field Study of an Indigenous People in Thailand and their Problems with Rapid Tourist Development . Working Paper in Social Antropology: Sociologiska institutionen, Lunds universitet. Lund, Sweden. 2005. , у тому числі у селі Сангау в 1986 році мешкало 376 осіб (184 чоловіків та 192 жінок). Чисельність урак-лавоїв на архіпелазі Аданг оцінюється приблизно в 880 осіб (155 домогосподарств) у 2004 році, більшість із них живе на острові Ліпе.
Мова Говорять переважно рідною ураклавойською мовою (Basa Urak Lawoi’, Basa Lumoh Lawoi). Це австронезійська мова, тісно пов'язана з малайськими, серед яких зокрема джамбі-малайська (Jambi Malay), кедах-малайська (Kedah Malay), стандартна індонезійська (Standard Indonesian) і стандартна малайзійська (Standard Malaysian). За словником та фонетичною системою вона є близькою до малайської, лінгвістично її можна навіть уважати за діалект малайської.
Від стандартної малайської (малайзійської та індонезійської) її відрізняють спрощена граматика, непродуктивна афіксація, дифтонгізація голосних у кінцевих складах і запозичення майже з усіх мов, з якими вона перебувала або перебуває в контакті. Відстань, що відділяє ураклавойську мову від стандартної малайської, можна порівняти з такими діалектами як батавський (Betawi) або молуццький малайський (Moluccan Malay), але вона є не настільки глибокою, як між стандартною малайською та мовою мінангкабау, тим більше ачеською. В той же час носії стандартної малайської мови не можуть зрозуміти ураклавойську. Це пов'язано насамперед з певними регулярними звуковими змінами, що сталися протягом кількох останніх століть.
Через свою ізольовану історію ураклавойська мова в своїй основі описує та передає реальність, яка сильно відрізняється від того, з чим мають справу носії інших малайських мов, переважно жителі суходолу. З одного боку, вона зберегла архаїчні лінгвістичні елементи та уявлення про досучасну реальність, яку втратили інші малайські мови. З іншого боку, ураклавойська мова тепер відрізняється від споріднених мов і семантично, і метафізично, і гносеологічно. Як наслідок, близькість ураклавойської до інших малайських мов часто стає перешкодою для правильного її розуміння.
Ураклавойська — це мова мандрівного народу, вона завжди був мовою запозичень. Куди б не переїздили урак-лавої, вони контактували з різними культурами, які вже утвердилися в певній місцевості. Лексика та граматичні особливості ураклавойської мови містять багато запозичень із санскриту та інших індійських мов, стандартної малайської (малайзійської), англійської (безпосередньо або через малайську) та тайської мов. Сьогодні урак-лавої живуть осіло. У повсякденному житті людям потрібно дедалі більше слів, які необхідні для розуміння роботи поштових відомств, банків, державних установ, шкіл, дії законів, перебігу футбольних матчів, правил поводження в ресторанах тощо. Тому укралавойська мова вбирає дедалі більше тайських слів. Природна схильність до запозичень лише сприяє цим процесам.
Ураклавойська — це мова морського народу, який традиційно не мав доступу до науки та технологій; тому урак-лавої не можуть знайти визначення для кожного нового терміна своєю мовою. Таким чином, ураклавойська мова постійно отримує запозичення й постійно змінюється. Релігійна термінологія запозичується з малайської, технічні терміни — з англійської через малайську та тайську. Існує багато граматичних запозичень із тайської мови. Через нездатність ураклавойської мови описувати сучасний світ власними словами, додається дедалі більше запозичень, врешті вони можуть згодом становити більшу частину лексики.
Ураклавойська мова має 3 територіальні діалекти: південний (архіпелаг Аданг), центральний (острів Ланта) і північний (Пхукет та навколишні острови). Відмінності між ними невеликі, й усі діалекти є взаємно зрозумілими.