Снігова печера — це укриття у вигляді порожнини, виритої в снігу. Такі печери використовуються альпіністами, туристами, полярниками чи мешканцями холодних країв як бівуаки чи сховок для виживання. Деякі тварини також використовують подібний засіб захисту від холоду, риючи нори у снігу.

Завдяки , печера має теплові властивості, подібні до іглу, і особливо ефективна для захисту від вітру, а також низьких температур. Правильно зроблена снігова печера може мати температуру всередині 0 °C (32 °F) або тепліше, навіть коли зовнішня температура становить −40 °C (у джерелах температура наведена за шкалою Фаренгейта).

Спорудження

Снігову печеру копають на крутому схилі, зазвичай у великому сніговому заметі, що утворюється на підвітряному схилі, де снігу більше, і він щільніший. Потрібна достатня глибина снігу, без каміння та льоду — зазвичай достатньо глибини до 1,5 м

Сніг слід додатково ущільнити, утоптавши лижами чи снігоступами. За ідеальних умов копання снігової печери для двох або трьох осіб часто займає від трьох до чотирьох годин.

Вхідний тунель повинен мати близько метра у довжину та розташовуватися нижче за основний простір печери приблизно на метр для утримання теплого повітря і запобігання проникненню вітру. Стеля робиться у формі купола. Товщина стін повинна становити не менше за 30 см

Оскільки холодне повітря важче за тепле, при створенні основного простору печери копають лише вбоки і вгору, але всередині, в дальшому від мешканців місці, можна викопати канаву для відтоку найхолоднішого повітря.

Заходи безпеки

Вхід можна прикрити від вітру брилами снігу, але безпечніше за можливості використати порожні рюкзаки, оскільки сніг може замерзнути та перешкодити поспішному виходу. Використання вогню для обігріву і приготування їжі всередині печери може бути смертельно небезпечним через отруєння чадним газом.

Вологість повітря, що видихається мешканцями печери, призводить до утворення тонкої крижаної кірки на внутрішній поверхні. Це погіршує вентиляцію через стіни та стелю, тому слід зішкрібати кірку з внутрішньої сторони стелі печери. Часто для кращого доступу повітря пробивають вентиляційний отвір у даху чи стіні, простромлюючи у нього палицю, ручку кригоруба, лижну палку або лижу.

Примітки