Нероно́вич Євге́н Васи́льович — український політичний і громадський діяч. Член Української Центральної Ради. У березні 1918 року — народний секретар військових справ більшовицького уряду в Україні.
Біографія Євген Неронович народився 1888 року біля міста Пирятин (тепер Полтавської області). Вчився у Полтавській чоловічій гімназії та на електротехнічному факультеті Петербурзького політехнічного інституту. Під час навчання належав до організаторів студентських громад, репрезентував їх на студентському з'їзді у Львові (1909). 1907 року Неронович став одним із засновників першого гімназійного друкованого органу «Відродження». 1913 року очолював редакцію часопису «Український студент» (виходив у 1913—1914 рр.).
Діяч Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії. На початку 1917 року був членом фракції УСДРП в Петроградській раді робітничих і солдатських депутатівАвдієнко М. О. Лютнева революція в Петрограді і УСДРП // Літопис революції. — 1928. — № 1 (28). У 1917—1918 роках Неронович входив до складу Української Центральної Ради та Малої Ради. Очолював ліву фракцію УСДРП, яка виступала за створення незалежної української радянської держави.
Перейшов до більшовиків. У лютому 1918 року — член делегації радянської України на мирних переговорах у БерестіЗабутий борець за соціальну революції та самостійну Україну. Від березня 1918 року Неронович — народний секретар військових справ більшовицького уряду в Україні. Однак дуже швидко розчарувався в більшовицькій політиці й відійшов від праці в уряді. Наприкінці березня 1918 року вийшов зі складу Народного секретаріату.
23 березня 1918 року розстріляний українськими військами Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину.— Х.: Фолио, 2005.— С. 73. в містечку Великі Сорочинці.
Ушанування пам'яті 1919 року в Києві Бульварно-Кудрявську вулицю перейменували на вулицю Нероновича. Під цією назвою відома до 1937 року, коли її перейменували на вулицю Воровського.
1923 року в Кам'янці-Подільському вулицю Князів Коріатовичів було перейменовано на вулицю Нероновича (нині знову вулиця Князів Коріатовичів)Нові назви вулиць м. Кам'янця // Червоний шлях. — 1923. — 20 березня. — С. 2..
1925 року Великі Сорочинці на честь Нероновича було перейменовано на Нероновичі. 1931 року повернено стару назву — С. 511..
У Гадячі в радянський час Преображенську вулицю перейменували на вулицю Нероновича. 1969 року з'ясувалося, що Неронович нібито був есером (насправді — українським есдеком, а не есером, тобто членом УСДРП, а не УПСР), тож вулицю спішно перейменували на честь першого секретаря Гадяцького підпільного райкому партії В. М. СтепаненкаЮщенко С. Міст Заяр-Город та навколо нього // Гадяцький вісник. — 2006. — 27 липня..
Джерела Гриневич Л. В., Осташко Т. С. Неронович Євген Васильович // — С. 511. Махун Сергій. Київ після Жовтневого перевороту // День. — 2001. — 9 листопада.
Примітки
Посилання
Євген Неренович на сайті «Історія Полтави» Галаган М.. З моїх споминів. Большевицька навала. Німці на Україні. Поворот Центральної Ради Славетні люди Наддунайського краю Неронович