Кіра Олександрівна Крейліс-Петрова ( 1 липня 1931, Ленінград, СРСР — 12 травня 2021, Санкт-Петербург, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РФ (1994).

Біографія Кіра Петрова народилася 1 липня 1931 року в Ленінграді. Дитиною пережила блокаду міста. Разом з матір'ю Катериною Миколаївною і старшою сестрою Надією провела в обложеному місті 872 дні. Змалку грала на скрипці і любила смішити. Закінчивши школу, вирішила стати акторкою.

З першої спроби вступила до Школи-студії МХАТ . Курс, де вчилася Петрова, виявився зоряним: Галина Волчек, Анатолій Кузнецов, Ігор Кваша, Леонід Бронєвой, Ірина Скобцева, Петро Фоменко, Людмила Іванова та інші.

В інституті Кіра Петрова одружилася з латиським актором Яковом Крейлісом (1929—2003) і взяла подвійне прізвище Крейліс-Петрова. У 45-річному шлюбі народила дочку Марію, викладачку французької мови.

У 1955 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс Олександра Карєва).

З 1955 по 1956 рік була акторкою Театру Балтійського флоту в Лієпаї, в 1957—1958 — в Театрі драми ім. Чехова Південно-Сахалінська. З 1960 по 1961 рік — акторка Ленінградського обласного Малого театру, з 1961 по 1962 рік — Ленінградського державного театру естради, з 1962 по 1963 рік — Ленінградської обласної філармонії.

З 1964 по 1980 рік — акторка Ленінградського ТЮГу.

З 1980 по 2012 рік служила в Александринському театрі. Протягом трьох десятиліть була однією з провідних акторок александринської сцени, була виконавицею як драматичних, так і комедійних, гострохарактерних ролей.

Грала в антрепризних спектаклях продюсерської компанії «ТеатрДом», була запрошена акторкою Театру музичної комедії і театру «Притулок комедіанта».

У кіно Кіра Крейліс-Петрова знімалася з 1957 року. Вона гострохарактерна, комедійна акторка, яка володіє мистецтвом ексцентрики і гротеску. Майстриня епізоду. З'являючись у кадрі, часом на кілька секунд, вона створювала закінчений комічний образ, який завжди приносив нові враження. Багато знімалася в телесеріалах: «Вулиці розбитих ліхтарів» (1998), «Російські страшилки» (2001), «Вовочка» (2001), «У нас всі будинки» (2003), « Таємниці слідства» (2004), «Жіноча логіка 4» (2004). В останні роки озвучувала мультфільми. Голосом Крейліс-Петрової говорять героїні мультфільмів «Куйгорож» (2007) та «Єгорій хоробрий» (2009) з циклу « Гора самоцвітів» студії « Пілот».

Кіра Крейліс-Петрова була авторкою сатиричних монологів, з якими виступала на творчих зустрічах і концертах. Крім того, вона авторка п'єс «Набридло боятися!» та «Де моє місце?» (в сценічному варіанті — «Під звуки оркестру»).

У 2012—2013 роках працювала ведучею програми «Прожитковий мінімум» на каналі 100ТВ.

У 2016 році була діагностована з пухлиною головного мозку, перенесла операцію, її стан поліпшився на кілька років.

Померла 12 травня 2021 року на 90-му році життя в Санкт-Петербурзі від онкологічного захворювання. Церемонія прощання відбулася 16 травня в центральному залі крематорію в Санкт-Петербурзі, після чого тіло було піддано кремації. Урна з прахом, згідно із заповітом, похована на місці поховання чоловіка Якова Крейліса в місті Алуксне, в Латвії 8 червня.

Творчість

Театр

Антонівна — «Діти сонця», за п'єсою Максима Горького Треф — «Над світлою водою», за п'єсою Василя Бєлова Сільвія та М-м Кутюр — «Батько Горіо», за романом Бальзака Урсула — «Багато шуму з нічого», за п'єсою Вільяма Шекспіра Бальзамінова — «Одруження Бальзамінова», за п'єсою Олександра Островського  — Єремеївна — «Недоросль», за п'єсою Дениса Фонвізіна, реж. Нора Рахштейн / Театр драми ім. О. С. Пушкіна Горпина Кіндратівна Большова — «Свої люди — розрахуємося!», за п'єсою Олександра Островського  — Фана — «Ковпак з бубонцями», за п'єсою Луїджі Піранделло, реж. Володимир Воробйов / Александринського театру Маланка — «Не все коту масляна», за п'єсою Олександра Островського Текла Іванівна — «Одруження», за п'єсою Миколи Гоголя / Александринський театр  — «На кабельних роботах восени 1969 року», за поемою Венедикта Єрофєєва «Москва — Пєтушки», реж. Георгій (Юрій) Васильєв, / «Білий театр»  — Надія Дурова — «О ви, які любили…», реж. Геннадія Тростянецького / Пушкінський театральний центр, Будинок Кочнева  — Урсула — «Голубки», за п'єсою «Прадавня професія» ( реж. В'ячеслав Долгачов / «ТеатрДом» Бабця — «Любов не картопля, не викинеш у віконце» / «ТеатрДом» Нюра — «Набридло боятися!» / «ТеатрДом» за власною п'єсою. Режисер — В. Туманов.

Фільмографія

 — Вулиця сповнена несподіванок — перехожа  — Сварка в Лукашах — членкиня правління колгоспу, учасниця зборів  — Мама вийшла заміж — Людка, бригадирка  — Зелені ланцюжки — Анастасія, дружина Семена  — Капітан — пасажирка  — Ксенія, кохана дружина Федора — епізод 1975 — Крок назустріч — епізод; працівниця універсаму  — Троє в човні, не рахуючи собаки — Поллі, дружина Поджера  — Ліс — Улита, служниця Гурмижської 1980 — Барабаніада (короткометражний фільм) — лікарка в поліклініці  — Подорож в Кавказькі гори — тітка Настя  — Закоханий за власним бажанням — Ніна, мати Віри  — Підсудний — нервова свідка  — Жив-був Шишлов — Фрязіна  — Яма — Зося  — У тій області небес...  — Барабаніада — очільниця древнього племені 1993 — Вікно в Париж — теща Горохова  — Російська симфонія — Маздухіна  — Історія про Ричарда, Мілорд і прекрасну Жар-птицю — бабуся «Мілорд»  — Вулиці розбитих ліхтарів (серія «Напій для справжніх чоловіків») — епізод  — Тонка штучка — бабця-знахарка  — Вовочка (2-й сезон) — дама в капелюсі  — Жіноча логіка 4 — Зінаїда Павлівна Зубкова, секретарка житлового кооперативу, дружина Зубкова 2004 — Іменини — бабця  — Напівімла — Ликера 2005 — Обережно, Задов! — мати Приходько  — Особливості національної підлідної ловлі, або Відрив по повній — Євгенія Петрівна (теща Зіновія)  — Привіт, Кіндер! — Антоніна Тимофіївна, санітарка в лікарні  — Китайська бабуся — Анна Македонівна, сусідка  — Маяковський. Два дня — бабуся на базарі 2010 — П'ята група крові  — Кухня — Любов, бабуся Максима 2016 — Країна чудес — гостя у Семена Озвучування мультфільмів

 — Що робити? або Куйгорож — Баба Акуля / Оповідачка / Куйгорож  — Єгорій Хоробрий (мультфільм) — від автора  — Бредова тяганина — старенька біля під'їзду  — Привіт, Бабульнік! — спляча бабуся Нагороди Заслужена артистка РФ (1994) .

Премія «Золотий софіт» (2000) за роль Надії Дурової в спектаклі «О, ви, які любили!».

Приз «За найкращу жіночу роль другого плану» на VII Міжнародному кінофестивалі « Бригантина» (за роль у комедії «Іменини», 2004).

Бібліографія

Капков С. В. Любимые комики — М., «Алгоритм-книга», 2006. Капков С. В.'' Королевы смеха. Жизнь, которой не было? (серия: Лица и лицедеи). М. Эксмо: Алгоритм, 2011, 352с. ISBN 978-5-699-52042-8. Глава «Клоунесса и пароход» Кира Крейлис-Петрова с.314-338, фильмография с.341-342

Примітки

Посилання

К. А. Крейліс-Петрова на сайті Александринського театру Кіра Крейліс-Петрова: «З будь-якої ролі можна зробити цукерку! » Хто є хто «Не щастило в КАР'ЄРИ, ПОВЕЗЛО В ЛЮБОВІ …» «Все життя доводиться грати бабусь» Барабаніада (1993)