Павло́ Анато́лійович Пугачо́в (1992—2014) — солдат 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», учасник російсько-української війни.
З життєпису Народився 1992 року в місті Харків. Єдиний син у матері, яка ростила його сама. Ще у школі почав працювати, щоб допомагати мамі. Працював плавильником у цеху; входив до групи харківських ультрас.
Учасник протистоянь між українськими активістами і проросійськими бойовиками під час проросійських виступів у Харкові — бій на Римарській (14-15 березня 2014 року). Спочатку був в «Правому секторі», згодом пішов у батальйон «Донбас». На фронті — з 29 травня 2014 року. Солдат, розвідник-санітар 3-го відділення 3-го взводу 3-ї роти БСП НГУ «Донбас».
Зник безвісти під час боїв за Іловайськ та виходу українських підрозділів з оточення. Виходив з оточення зі сторони села Будівельник Старобешівського району у бік Маріуполя через Комсомольське.
1 вересня 2014 року матері Павла подзвонила місцева дівчина, яка допомогла Павлу, він був поряд, збирався виходити з оточення. Була інформація, що потрапив у полон біля села Новокатеринівка (Старобешівський район), та вивезений на територію РФ. Станом на вересень 2014 — зниклий безвісти, тіло не знайдене, збігів за ДНК немає.
Не похований.
Нагороди Указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений «Іловайським Хрестом» (посмертно). Нагороджений орденом ВГО «Країна» «За мужність та відвагу» (посмертно). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 12
Примітки
Джерела Пугачов Павло Анатолійович // Книга пам'яті загиблих
Посилання
«Живу з думкою про сина вже чотири роки» — Галина Пугачова, син якої зник безвісти під Іловайськом // Радіо Свобода Харків'янка два роки писала листи сину, який загинув під Іловайськом // UA: Харків