Тарас Миколайович Чмут ( 13 жовтня 1991, Коростишів) — військовий аналітик, сержант резерву морської піхоти ВМСУ, волонтер, учасник російсько-української війни. Засновник «Українського мілітарного центру» (MIL.IN.UA, до 2021 року — Український мілітарний портал). Голова фонду «Повернись живим» (з 2020). Представник Міністерства оборони в Наглядовій раді Агенції оборонних закупівель (жовтень 2024 — січень 2025, з лютого 2026 року).

Життєпис Народився 13 жовтня 1991 року у Коростишеві, на Житомирщині. Батько — підприємець. Мати працює в міжнародній організації — ПРООН.

2008 року, у віці 16 років, став співзасновником «Українського мілітарного порталу».

В 2015 році закінчив Інститут аеронавігації Національного авіаційного університету за спеціальністю «Комплекси пілотажно-навігаційного обладнання».

Був координатором громадянської мережі ОПОРА у Житомирській області.

У 2022 році закінчив програму Pre-MBA «Лідерство» в Бізнес-школі МІМ, і одразу вступив на програму Магістр бізнес-адміністрування (скор. МВА).

Російсько-українська війна

З початком війни допомагав ЗСУ як волонтер, був координатором проєкту «Мілітарна допомога», створеного командою «Українського мілітарного порталу».

В 2015 році завершив магістратуру НАУ, здобув кваліфікацію наукового працівника за напрямком «Авіоніка», після чого вирішив вступити до лав ЗСУ. Документи оформляв два місяці — у військкоматі його спочатку не допускали до служби у морській піхоті за станом здоров'я, натомість відправляли служити на строкову службу, але він домігся свого. Пішов служити за контрактом до 501-го окремого батальйону морської піхоти, на посаду стрільця.

Вже перебуваючи на службі, не припинив волонтерської діяльності і працював над задачею забезпечити снайперів десантно-штурмової роти батальйону модернізованими снайперськими гвинтівками СВД — планувалося закупити сучасні оптичні приціли з кріпленнями, глушники, сошки з базами, буфери віддачі, лазерні далекоміри. З першого дня служби почав вести «Щоденник морпіха», яким виносив обговорення внутрішніх проблем батальйону на широкий загал. Через це мав напружені стосунки з командуванням, і наприкінці вересня 2015 року його вивели із зони бойових дій за наказом командувача АТО.

Тараса перевели на штабну посаду в Миколаєві, де розміщувався підрозділ, бо не змогли звільнити згідно з умовами контракту. В травні 2016 року Тарас, долаючи опір бюрократії та командування, перевівся до 137-го батальйону морської піхоти в Одесі. На той час він вже встиг пройти курси теоретичної та практичної підготовки для сержантів від британських інструкторів, зокрема як оператор американського безпілотника RQ-11 Raven. Підготовка відбувалася в тому числі в зоні бойових дій на Донбасі. В Одесі він став командиром відділення безпілотної авіації, але після навчання на підрозділ Чмута безпілотників не вистачило. Згодом Тарас пройшов ще три курси від британців: мінна безпека, інструкторські курси й лідерство та медицина. Брав участь в навчаннях «Сі Бриз-2016», після яких подався на місячний курс інструкторів НАТО в Литві і здобув сертифікат інструктора. Після Литви Тарас у складі батальйону відправився до зони бойових дій, де пробув із жовтня 2016-го по червень 2017-го.

Прослужив у морській піхоті 2,5 роки, був командиром взводу розвідки 137-го батальйону. Брав участь у боях під Широкиним і Павлополем. Звільнився з лав ЗСУ у 2017 році у званні сержанта.

«Повернись живим» Після демобілізації працював в «Українському Мілітарному Порталі», став співзасновником аналітичного відділу фонду «Повернись живим». На липень 2020 року був керівником цього відділу. 24 листопада 2020 року став керівником фонду.Є основним спікером подкасту «Фронтова поплава».

З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року, фонд очолюваний Тарасом значно збільшив залучення гуманітарної допомоги, що спрямовувалась на потреби ЗСУ та громад територіальної допомоги.

За його очолювання Фонд першим з благодійних організацій отримав дозвіл купувати летальне озброєння. У травні 2022 року «Повернись живим» законтрактував, а в червні вже отримав безпілотний комплекс Bayraktar TB2 вартістю $16,5 млн.

3 серпня 2022 року Тарас Чмут від імені Благодійного фонду «Повернись живим» підписав з генеральним директором компанії Baykar Халюком Байрактаром меморандум про подальше партнерство.

7 грудня 2022 року на запрошення Гельсінської комісії Конгресу США взяв участь у слуханнях про український волонтерський рух, де виступив у Конгресі та розповів про діяльність фонду і допомогу ЗСУ, а також налагодження співпраці з американськими організаціями. Також закликав виключити Україну зі списку кримінального контролю торгівлі.

У листопаді 2025 року Тарас Чмут повідомив, що фонд «Повернись живим» отримав найбільший в історії донат на підтримку Сил оборони України — 19 млрд грн. За його словами, кошти надійшли від анонімного донора з однієї з європейських країн і спрямовані фондом на закупівлю озброєння, військової техніки, FPV-дронів, розвиток аеророзвідки та забезпечення транспорту. Тарас Чмут назвав цей проєкт безпрецедентним і заявив про намір масштабувати такий формат співпраці.

З 2025 року фонд почав залучати цільове фінансування від іноземних урядів. У січні 2026 року Тарас Чмут повідомив, що фонд уже уклав близько десяти цільових грантових угод із різними країнами; частина з них була реалізована, частина перебувала на стадії реалізації, а окремі угоди були укладені вже у 2026 році.

У січні 2026 року під час заходів у Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму заявив, що операційною ціллю фонду на 2026 рік є залучення 1 млрд доларів урядового фінансування з-за кордону.

19 травня 2026 року заявив, що фонд не матиме можливості працювати з 50-ю та 167-ю механізованими бригадами, які Генеральний штаб запланував сформувати. Чмут зазначив, що близько 200 бригад ЗСУ мають проблеми з некомплектністю особового складу та техніки. Місячний бюджет фонду на оперативне забезпечення Сил оборони становить близько 150 млн грн і в умовах скорочення надходжень подальше його дроблення є неможливим. За його словами, фонд пропонував провести аудит бригад для оцінки їхньої ефективності.

У червні 2026 року Тарас Чмут оголосив про укладення фондом «Повернись живим» контракту на суму понад 1,92 млрд грн для потреб Сил оборони України. За його словами, угода передбачає постачання безпілотних літальних апаратів українського виробництва, а її реалізацію заплановано на 2026 рік.

Участь у наглядових органах 11 жовтня 2024 року Міністр оборони України Рустем Умєров призначив Тараса Чмута членом наглядової ради в «Агенції оборонних закупівель».‎

24 січня 2025 року Міністр оборони України Рустем Умєров відкликав двох представників держави з Наглядової ради АОЗ, зокрема і Тараса Чмута.

5 лютого 2025 року був призначений одним з членів наглядової ради в КАІ.

5 лютого 2026 року Міністр оборони України Михайло Федоров вдруге призначив Тараса Чмута членом Наглядової ради «Агенції оборонних закупівель».

Експертна і аналітична діяльність Виступає у медіа та на публічних заходах із питань оборонної політики, військового забезпечення, розвитку оборонно-промислового комплексу та характеру сучасної війни.

У вересні 2023 року у коментарі для американського видання The Wall Street Journal заявив, що західна бронетехніка не виправдовує себе в умовах російсько-української війни, оскільки створювалася не для тотального збройного конфлікту, а для операцій низької або середньої інтенсивності. На його думку, західні союзники мають переорієнтуватися на постачання простіших і дешевших систем у значно більших кількостях.

У травні 2025 року заявляв, що Україні невигідна зупинка війни — на відміну від Росії, поразка якої ближча.https://tsn.ua/ru/exclusive/kto-seychas-blizhe-k-porazheniyu-v-voyne-ukraina-ili-rossiya-chmut-otvetil-2827505.html

У 2025 році в коментарі для Файненшл таймс заявив, що сучасна війна в Україні «радикально змінилася», а прифронтова територія перетворилася на «кілзону» (kill zone), яка постійно збільшується. За його словами, багатьом європейцям досі важко усвідомити, наскільки радикально змінився характер сучасної війни.

Неодноразово наголошував на необхідності реформування системи мобілізації в Україні та підвищення якості комплектування війська. У 2026 році заявив, що небажання вирішувати питання мобілізації у 2022–2023 роках призвело до проблем із мобілізацією у 2025–2026 роках.

Тарас Чмут вважає дивізійно-корпусну архітектуру більш придатною для ведення великої війни. Зокрема, у серпні 2023 року він підтримував дивізійний підхід замість бригадного. У 2024 році висловлювався за заміну тимчасових органів управління, зокрема ОТУ та тактичних груп, постійними структурами корпусного рівня.

У червні 2026 року в коментарі для ЛІГА.net заявив, що наземні роботизовані комплекси можуть уже найближчим часом суттєво змінити уявлення про війну у світі, порівнявши їхню появу з появою танків під час Першої світової війни. За його словами, держава значно збільшила фінансування закупівлі таких платформ, а їхня роль у бойових діях постійно зростає.

Під час форуму «Архітектура безпеки» зазначив, що після завершення війни скорочення потреб Сил оборони України може призвести до зменшення обсягів виробництва в оборонно-промисловому комплексі, а експорт озброєння не зможе повністю компенсувати падіння внутрішнього попиту.

Щодо повернення України до кордонів 1991 року, висловив думку, що це може бути досягнуто лише внаслідок силового розв'язання конфлікту. Водночас він назвав низку передумов, за яких такий сценарій є можливим. Серед них — збереження низької ефективності бойових дій російських військ, продовження підтримки України з боку європейських держав і Сполучених Штатів, а також відсутність інших масштабних міжнародних криз, воєн чи катастроф, які могли б вплинути на перебіг російсько-української війни. Він також наголосив на необхідності враховувати фактор наявності у Російської Федерації ядерної зброї. За його словами, цей чинник залишається одним із ключових ризиків, що може вплинути на можливі сценарії розвитку конфлікту.

Називає стратегічною метою України усунення Росії як джерела загрози для української держави. Він також зазначає, що саме по собі відновлення кордонів України станом на 1991 рік не гарантує довгострокової безпеки держави.

Нагороди і відзнаки медаль «Захиснику Вітчизни» (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку Пам'ятний знак за сприяння військово-морським силам України (2022) «Світло Справедливості» за моральне лідерство (2023) 22 червня 2022 року — № 1 у рейтингу журналу Forbes «30 до 30» жовтень 2023 — учасник списку «УП 100», рейтингу лідерів України видання Українська правда 2025 — учасник списку премії «100 людей NV» видання NV 2026 — № 1 у рейтингу «100 найвпливовіших українців» журналу «Фокус».

Див. також Фумінорі Цучіко Право на поплаву Олег Карпенко Повернись живим Мілітарний

Примітки

Посилання Чмут Тарас Миколайович // youcontrol.com.ua

Інтерв'ю Військовослужбовець-волонтер Тарас Чмут розповів Житомир.info про волонтерську діяльність та конфлікт з командуванням // zhitomir.info, 28 вересня 2015 Станіслав Козлюк, Морпіх і його щоденники // Український тиждень, 18 березня 2018 Надія Суха, Військовий експерт Тарас Чмут: Заяви про повернення ядерного статусу для України — відвертий популізм // Українська правда, 18 липня 2019 Ірина Левицька, Армія готова до війни. Це найважливіший здобуток із 2014 року // gazeta.ua, 21 липня 2020 Олександр Тереверко, Новорічне бажання «під ялинку» від фонду «Повернись живим» // АрміяInform, 5 січня 2021