Махлине́ць (, ) — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 122 особи. Орган місцевого самоврядування — Гніздичівська селищна рада.

Історія

Село Махлінець було засноване 1823 року німецькими поселенцями, що прибули сюди із регіону Егерланд (Богемія), зокрема з парафій План та Пфраумберг.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Гніздичівської селищної територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жидачівського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району.

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 122 особи. Всі жителі села (100 %) визнали рідною українську мову.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460390, розташована у приміщенні народного дому.

Результати зареєстрований 61 виборець, явка 50,82 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 22,58 %, за «Громадянську позицію» — 16,13 %, за Українську Стратегію Гройсмана — 12,90 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримали Андрій Кіт (самовисування) і Олег Канівець (Громадянська позиція) — по 29,03 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода»), Володимира Наконечного (Слуга народу), Ірину Карпінську (Українська партія) і Василя Загороднього (самовисування) — по 9,68 %.

Церква

Село засноване в 1823 році німцями-колоністами римсько-католицького віросповідання, які спочатку задовольняли свої духовні потреби в римсько-католицькому монастирі с. Кохавино. Однак колоністи не знали польської мови й домагалися відкриття місцевої сакральної споруди. Таким чином у 1842 році в Махлинці освятили тимчасову дерев'яну каплицю, а наступного року утворили парафіяльну експозитуру. У 1862 році в селі завершили спорудження мурованого костелу Пресвятої Трійці, який у 1892 році розписали, а у 1865 році освятили. Римсько-католицька парафія формально проіснувала до 1942 року, хоча колоністи виїхали з Махлинця ще в 1940 році. Після їх виїзду костел у 1942 році перейшов у користування громади УГКЦ, вірні якої до цього часу ходили на богослужіння до сусіднього с. Облазниця. Місцеві парафіяни прийняли переданий з с. Грабівці Стрийського району іконостас і встановили його у своїй святині. Сакральною спорудою користувалися ще до 1960 року. Потім храм закрили аж до 1995 року, допоки його знову не передали місцевій громаді УГКЦ. З того часу він відремонтований і архітектурно переобладнаний під церкву Покрови Пресвятої Богородиці.

Парафіяльна печатка

Печатка колишньої римсько-католицької парафії с. Махлинець належить до агіографічно-гласного типу, круглої форми, з фіолетовим чорнильним відтінком і легендою літерами латинської абетки: RZ.-KAT. URZAD PARAFIALNY *w MACHLINCU*. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність, хоча не повністю читабельна через затертість літер. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками. Зображена мініатюра домінує над текстом. На відбитку чітко проглядається Пресвята Трійця: Бог-Отець і Ісус Христос з хресним знаменням як Вселенський Суддя, а над ними Святий Дух у вигляді голуба, від якого у всі боки розходиться проміння. Зображення відділене від легенди малим внутрішнім колом. Агіографічне відтворення Пресвятої Тройці на сфрагісі повністю суголосне з назвою тодішнього парафіяльного костелу. (Ілюстрація 1).

Джерела о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ — початок ХХ століття). — Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2025. — 116 с. ISBN 978-617-554-689-5

Примітки

Посилання

Language Islands and the Development of Folklore Memories of Leo Merz, born in Machliniec in 1912 Погода в селі Махлинець