Софія Ольга Вільгельміна Вайгль (; до шлюбу Куликовська ); близько 1885—1940) — польська біолог, яка співпрацювала з Рудольфом Вайглем над розробкою вакцини проти епідемічного висипного тифу.
Життєпис Народилася в сім'ї адвоката Віктора та Марти Куликовських. Мала трьох сестер: Ванду (), Гелену () та Стефанію (). Склала екзамен на закінчення середньої школи у жіночій гімназії у Львові. Закінчила Львівський університет. У середині 1912 року Шкільна рада призначила її вчителькою в чотирикласному народному училищі села Лошнів. Здобула докторський ступінь з біології, потім стала доцентом.
Почала наукову співпрацю з Рудольфом Вайглем, вступила в шлюб з ним у 1921 році. Софія Вайгль стала його найближчою співробітницею в заснованому ним Інституті досліджень висипного тифу та вірусів. Як і інші члени родини Вейгль, стала одним з перших (джерел крові для вошей, заражених епідемічним висипним тифом, які використовувалися для дослідження можливих вакцин проти хвороби).
Була головою Львівського відділення Будинку дам.
Народила сина Віктора (одна з двох його дочок — психолог Крістіна Вайгль-Альберт, Krystyna Weigl-Albert). Сім'я жила у будинку родини Куликовських на вулиці Вагилевича, 4 у Львові.
Нагороди Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (9 листопада 1931) «za zasługi na polu naukowo-społecznem».
Примітки