Німецьке товариство з вивчення Східної Європи () — об'єднання дослідників та експертів з вивчення Східної Європи в німецькомовних країнах.

Засноване в Німецькій імперії 1913 року.

Найбільша асоціація досліджень Східної Європи на німецькомовному просторі. Є форумом для обговорення політики, економіки та культури на сході Центральної та в Східній Європі. Провадить обмін знаннями та контактами в Східній Європі та сприяє європейському діалогу. Членами Товариства є представники науки, політики, бізнесу, медіа та культури. Товариство позиціонує себе як позапартійну некомерційну асоціацію.

Член Міжнародної ради досліджень Центральної та Східної Європи (ICCEES).

Штаб-квартира Товариства знаходиться в Берліні. Має філії в більш ніж 20 містах Німеччини. Отримує інституційне фінансування від міністерства закордонних справ Німеччини.

Історія заснування та діяльності

У Німецькій імперії 16 жовтня 1913 року, при відзначенні сторіччя битви народів під Ляйпцигом, у Берліні відбулися організаційні збори «Німецького товариства з вивчення Росії» (). 102 делегати установчих зборів були представниками міністерств торгівлі, фінансів, внутрішніх та закордонних справ, а також науковців ріазних галузей знань, журналістів, политиків, державних службовців. Першим президентом товариства був обраний граф Герман фон Гацфельд ().

Цій події передувала діяльність німецьких науковців: Олександра Брюкнера, Теодора Шімана (), Леопольда Гетца (), Отто Гетцша () та ін. 1910 року Т. Шіманом разом із O. Гетцшем, боннським істориком Л. Гетцем і професором Віденського університету Хансом Юберсбергером () був заснований спеціалізований часопис зі східноєвропейської історії «Zeitschrift fur osteuropaeische Geschichte», що виходив у 1911—1914 роках. Серед авторів часопису були , С. Корф, І. Бороздін, О. Лаппо-Данилевський, М. Слабченко, М. Кордуба, .

1912 року до Російської імперії берлінським «Об'єднанням з підвищення кваліфікації в галузі державних наук» () була відряджена дослідницька група зі 108 осіб. До неї входили управлінці і судді, підприємці і вчені, журналісти і політики Karl Schlögel. Von der Vergeblichkeit eines Professorenlebens. Otto Hoetzsch und die deutsche Rußlandkunde.— Eurozine, 17 January 2006.. До складу групи увійшли: О. Аухаген (), професор вищої школи економіки Берліна, славіст О. Брюкнер (), професор історії О. Гетцш, М. Зерінг з берлінського університету. Делегація мала за мету вивчення економічного розвитку країни за час Столипінської реформи. Делегація відвідала Москву, Санкт-Петербург, Київ, Харків, Тверь. Результатом цієї поїздки була збірка «Російська культура і господарство» (), видана 1913 року.

Під час подорожі і виникла ідея організувати товариство з вивчення Росії Бородин С. В. Институциональное формирование германского россиеведения.— Вестник Удмуртского университета, 2013, №3(серия 5).— С. 92..

У лютому 1913 року Отто Гетцш подав до міністерства закордонних справ Меморандум з метою заснування Німецького товариства вивчення Росії (), у якому обгрунтував необхідність створення товариства та його завдання. Протягом першої половини 1913 року провадилися дискусії серед істориків і представників урядових кіл щодо спрямування досліджень майбутнього товариства, його фінансування та практичного значення для уряду Німеччини. Отто Гетцш був змушений погодитися на умови МЗС, що товариство не буде вести роботу з російськими дослідниками, а також буде зосереджене на виключно науковому розширенню знань про Росію і буде якомога непомітним у політичному житті Німеччини.

1913 року в Палаті представників Пруссії в Берліні було засновано Товариство з вивчення Росії, у якому Отто Гетцш відіграв ключову роль. На той час території сучасних країн Центральної та Східної Європи належали до трьох імперій — Німецької, Австро-Угорської і Російської.

З початком Першої світової війни діяльність Товариства була припинена.

У липні 1918 року О. Гетцш зі своїми прибічниками відновлює діяльність Товариства з новою назвою «Товариство з вивчення Східної Європи» ().

У Веймарській республіці

У Третьому Рейхові

Повоєнний час На початку 2024 року товариство було визнано «небажаною організацією» в Росії.

Примітки

Джерела Бородин С. В. Институциональное формирование германского россиеведения.— Вестник Удмуртского университета, 2013, №3(серия 5).— С. 90—94. Karl Schlögel. Von der Vergeblichkeit eines Professorenlebens. Otto Hoetzsch und die deutsche Rußlandkunde.— Eurozine, 17 January 2006.

Посилання Deutsche Gesellschaft für Osteuropakunde e.V. — [Товариство з вивчення Східної Європи. Офіційний сайт] Манфред Заппер. Наважитися на ширшу експертизу: обізнаність щодо Росії та Східної Європи в Німеччині.— Historians, 22 June 2017.— Вперше опубліковано в: Aus Politik und Zeitgeschichte. 2017. No. 21-22. S. 33-38