Франсуа-Жозеф Вестерманн (; 5 вересня 1751 — 5 квітня 1794) — французький бригадний генерал; брав участь у повстанні 10 серпня 1792 року, а потім у війні проти Вандейських заколотників, здобув над ними ряд великих перемог.
Однак деякі історики вважають, що такого рапорту в дійсності ніколи не існувалоFrédéric Augris, Henri Forestier, général à 18 ans, Éditions du Choletais, 1996. Бувши вперше процитованим Кретіно-Жолі, цей документ не був виявлений в архівах і, цілком ймовірно, є плодом його уяви. Крім того, у Вестермана не було ніяких причин писати в Комітет громадського порятунку, тим більше критикувати своїх безпосередніх начальників Клебера і Марсо«On fusille sans cesse à Savenay, car à chaque instant il arrive des brigands qui prétendent se rendre prisonniers. Kléber et Marceau ne sont pas là. Nous ne faisons pas de prisonniers, il faudrait leur donner le pain de la liberté et la pitié n'est pas révolutionnaire.». У момент його можливого написання повстання ще тривало, а кілька тисяч Вандейських полонених були живі і перебували під охороною частин ВестерманаJean-Clément Martin, Contre-Révolution, Révolution et Nation en France, 1789—1799, éditions du Seuil, collection Points, 1998, p. 219. Вбивство мирних громадян також було б явним порушенням даних Конвентом наказівJean-Clément Martin, Guerre de Vendée, dans l'Encyclopédie Bordas, Histoire de la France et des Français, Paris, Éditions Bordas, 1999, p 2084, et Contre-Révolution, Révolution et Nation en France, 1789—1799, p.218..
За зв'язок з дантоністами був страчений за вироком Революційного трибуналу.
Див. також Вандейська війна
Примітки