«Ґолем» () — перший і найвідоміший роман австрійського письменника-експресіоніста Густава Майрінка, одна з найвизначніших пам'яток літератури експресіонізму.
Сюжет Дія відбувається в Празі. Якось безіменний оповідач переплутав свій капелюх з іншим, усередині якого було написано ім'я власника — Атанасіус Пернат. Після цього він став бачити дивні уривчасті сни, в яких він був тим самим Пернатом — каменерізом і реставратором з єврейського гетто в Празі. У цих снах він переживає цілу історію, і, врешті-решт, намагається знайти Атанасіуса Перната в реальності, і дізнається, що події, які він бачив у своїх снах, відбувалися насправді багато років тому…
Персонаж
Оповідач — безіменний, про нього майже нічого невідомо. Атанасіус Пернат — різьбяр по каменю і реставратор, протагоніст у снах оповідача. Аарон Вассертрум — лахмітник і скупник краденого, огидний як зовні, так і внутрішньо, поєднує в собі мало не всі вади. Розіна — 14-річна рудоволоса дівчинка, яка веде безладне статеве життя. Намагається привернути до себе увагу реставратора, є об'єктом пристрасті Лойзи і Яромира. Харусек — бідний студент, який навчався на медика. Один з незаконнонароджених синів Вассертрума. Він настільки зненавидів сутність свого батька, що все своє життя присвятив помсті йому. Довів до самогубства Вассорі — іншого сина Вассертрума. Цвак — лялькар, друг Перната. Фрісляндер — художник, друг Перната. Прокоп — композитор, друг Перната. Савіолі — доктор, вельми заможна людина, свого часу перейшов дорогу Вассертруму. Ангеліна — коханка доктора Савіолі. Шемая Гіллель — архіваріус, щиро вірить у легенду про Ґолема. Міріам — дочка Гіллеля. Лойза і Яромир — брати-близнюки, бідні підлітки єврейського гетто. Вассорі — окуліст, один з незаконнонароджених синів Вассертрума. Встановлював своїм пацієнтам хибний діагноз — катаракту і проводив оплачувані операції з її «видалення».
Історія публікації Роман, опублікований 1915 року, здобув широкий успіх. Попри те, що в цей час тривала Перша світова війна, і подібні немілітаризовані твори в Австро-Угорщині не мали успіху, роман розійшовся тиражем 100 000 примірників.
Переклади українською:
Василь Софронів-Левицький, 1930-ті роки Наталя Іваничук, 2010-ті роки (Львів: ЛА «Піраміда», 2011)
Роль роману в кінематографі Роман залишив значний слід у кінематографі. Легенду про Ґолема, яка стала широко відомою завдяки книзі Майрінка, використав Пауль Вегенер для створення цілої трилогії фільмів про глиняну людину. 1936 року також знято ремейк на один з фільмів Вегенера.
«Ґолема» екранізував 1967 року французький режисер Жан Кершброн. 1979 року в Польщі режисер Пйотр Шулькін зняв фільм «Ґолем», у якому використано персонажів з роману, проте сюжет, місце і час дії були зовсім іншими.
Відгуки У своєму есе "Надприродний жах у літературі" Г. П. Лавкрафт сказав, що роман є одним з "найкращих прикладів" єврейської дивної фантастики. Також у листі він назвав його "найвеличнішою дивною річчю, з якою я стикався за останні роки!".
Дейв Ленгфорд, рецензуючи "Голема" для White Dwarf #80, заявив, що "Це такий кошмар, який може приснитися після вечора, коли ви з'їли забагато лобстерів і Кафки. Дуже дивно".
Примітка
Посилання
Текст роману на сайті Zeno.org