Йозеф Зиґмунд Еберсберґ (; 22 березня 1799, Гросмугль, Нижня Австрія — 27 жовтня 1854, , Відень) — австрійський письменник, журналіст, редактор.
Життєпис Від 1816 року вивчав право і філософію у Віденському університеті. Після успішного завершення навчання, Еберсберг став заробляти на життя як приватний репетитор у дворянських сім'ях.
1824 року Йозеф Зигмунд Еберсберг заснував журнал для молоді Feierstunden. У 1831 — газету Der Österreichischen Zuschauer, яка 1848 року була головним органом австрійських консерваторів, виступала з гострими політичними статтями проти прихильників революції 1848—1849 років у Австрійській імперії.
З ранніх творів Й. Еберсберга найбільш значущий Erzählungen für meine Söhne (1835). Його Erinnerungen an die Stürmischen Tage des Revolutionjahres (1848) і Politische Fabeln (1849) мають скоріше історичне, ніж літературне значення.
1830 року одружився з дочкою таємного радника Й. Надорі. В родині народилося два сини: Карл Юліус (1831—1876) і Оттокар Франц (1833—1886), які стали згодом письменниками.
1853 року Й. Еберсберга нагороджено Золотим Хрестом Заслуги.
Йозеф Зиґмунд Еберсберґ помер 27 жовтня 1854 року в містечку поблизу Відня.
Вибрані твори Der Mensch als Schöpfer und Zerstörer seines Glückes (1831) Das Buch vom guten und geselligen Tone (1834) Erzählungen für meine Söhne (1835)
Примітки
Посилання Deutsche Biographie. Ebersberg, Josef Sigmund