Степан Єгиявич Зорян (; справжнє прізвище — Аракелян, ; 15 вересня 1889, Каракліс, Російська імперія — 14 жовтня 1967, Єреван, Вірменська РСР) — вірменський письменник радянської доби, академік АН Вірменії (1965). Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го і 7-го скликань.
Біографія
Степан Зорян народився 15 вересня 1889 року в селянській сім'ї в селі Каракліс (нині — місто Ванадзор, Вірменія). Навчався в російськомовній школі, в 1906 році переїхав у пошуках роботи в Тифліс. Там працював спочатку коректором у друкарні, потім перекладачем у редакції вірменської газети «Սուրհանդակ», у 1912—1919 роках — як перекладач у газеті «Մշակի». 1919 року ненадовго повернувся додому, потім переїхав до Єревану. З 1922 по 1925 рік працював у Народному комісаріаті просвіти СРСР, 1929 року був обраний членом ЦК, залишаючись у його складі до 1937 року. З 1950 до 1954 року був секретарем Спілки письменників Вірменської РСР. У 1953 та 1957 році обирався до складу Верховної ради СРСР.
Нагороди
Орден Леніна — 27 червня 1956; Орден Трудового Червоного Прапора — 7 січня 1936; Орден «Знак Пошани» — 31 січня 1939; Медаль «За трудову доблесть» — 26 вересня.
Пам'ять
1972 року в рідному селі Зоряна було відкрито будинок-музей письменника. Іменем Зоряна названо вулицю в Єревані.
Примітки
Література
Посилання
Стаття в Літературній енциклопедії Стаття у Вірменській енциклопедії Біографія Біографія письменника на сайті armen-tales.ru