Кралицький Анатолій Федорович (, хресне ім'я Олександр; , Вишні Чабини, тепер Межилабірський округ, Словаччина — , Мукачеве) — український священник-василіянин, літератор-прозаїк, етнограф, історик, фольклорист, журналіст, громадський діяч; один із закарпатських «будителів» другої половини XIX ст.

Біографія Народився Анатолій Кралицький в селі Вишні Чабини (нині — в Словаччині) в багатодітній сім'ї священика.

Навчався у монастирських школах та в Ужгородській духовній семінарії. З 1858 року працював учителем, а з 1869 року і до кінця життя — ігуменом Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря.

Анатолій Кралицький зібрав велику бібліотеку. Багато книг подарував йому Михайло Драгоманов. Драгоманов надсилав йому етнографічні та фольклорні матеріали і збірки. Серед них були «Малоруські народні пісні» та «Малоруські народні перекази». Кралицький вів листування з Яковом Головацьким та Іваном Франком, що опублікував деякі записи Кралицького у газеті «Життя і слово». Також Кралицький підтримував зв'язок з багатьма діячами науки та культури, серед яких Антон Будилович, Федір Єзбера, Олексій Петров, Корнило Сушкевич, Ізмаїл Срезневський, Михайло Раєвський.

Помер 1894 року в Мукачівському монастирі, на кладовищі при якому похований.

Творчість Анатолій Кралицький друкувався в різних виданнях Будапешта, Відня, Києва, Львова, Москви і Санкт-Петербурга, зокрема на сторінках перших у Закарпатській Україні періодичних видань «Церковная газета» (1856—1858) і «Світ», у галицьких часописах «Слово», «Житє і слово». Співробітничав із тижневиком «Сова».

Бібліографія наукових, публіцистичних і літературних праць Анатолія Кралицького налічує понад 400 позицій. У 1874 році він опублікував уривок з Мукачівського літопису XV ст. (сам літопис не знайдений) та статтю «Північно-Східна Угорщина», в якій дав топографічно-географічний опис усіх закарпатських комітатів з характеристикою міст і сіл, національного складу їхніх мешканців тощо.

Підтримував творчі контакти з багатьма діячами культури та науки, зокрема з А. Будиловичем, Б. Дідицьким, А. Дешком, Ф. Єзберовим, О. Петровим, К. Сушкевичем, І. Срезневським, М. Ф. Раєвським, І. Франком, листувався з Яковом Головацьким та особисто зустрічався і листувався з Михайлом Драгомановим. Ці дослідники надрукували зібрані о. А. Кралицьким фольклорні матеріали: Головацький — у чотиритомній праці «Народные песни Галицкой й Угорской Руси» (1878), Драгоманов — у збірках «Малоруські народні пісні» та «Малоруські народні перекази». Іван Франко — в журналі «Життя і слово».

Заслуговує на увагу серія статей о. А. Кралицького у «Науковому сборнику Галицко-руской матиці» (1866, вип. І—IV). Він же залишив нариси про Олександра Духновича, Арсенія Коцака, Василя Поповича та ін. Автор багатьох оповідань з життя рідного краю, закарпатських лемків.

Автор низки романтичних творів — «Князь Лаборець», «Пугачов», «Наполеон в Москві», «Жизнь на Руси», «Пастир у полонинах», «Не ходи, Грицю, на вечорниці!», біографічного нарису «Михаил Александрович Балудянский» та ін. Особливе місце серед них займає повість «Князь Лаборець» (1863). Літературний образ самого князя Лаборця, його доньки Віри та Українця, використаний о. А. Кралицьким, є яскравим свідченням його позиції щодо єдності закарпатських русинів-українців із русинами-українцями інших українських етнічних земель.Мороз В. Чернець та його доба: національна та релігійна ідентичність у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835—1894) // Етнічна історія народів Європи. - Випуск 56. — 2018, С. 41. З цього ж приводу о. А. Кралицький писав:«Ми з роду, крові, назви — русини, потомки тих батьків, котрим полюбилося покинути Наддністрянські степи і переселитись з мадярами на сю сторону Карпатів; наші батьки зброєю в союзі з мадярами добилися теперішнього гнізда… Ми потомки тих 40.000 новгородських русинів, котрими безсмертної пам'яті князь наш Феодор Коріятович біля року 1360 заселив Мукачево… Ми сім'я преславної України і незабутнього Запоріжжя».А. К. [Кралицький А.]. Изъ Угорской Руси // Слово. — 10 януарія 1862, С. 10.На основі аналізу історичних джерел А. Кралицький відстоював думку, що закарпатські українці є спадкоємцями Володимирового хрещення Русі-України, а про якесь хрещення їх святими братами Кирилом і Методієм (Мефодієм) підстав говорити немає:«Предки угро-русів переселилися в Угорщину то з сусідньої Червоної Русі (Галичини), то з Поділля; а оскільки і Червону Русь, і Поділля просвітив св. рівноапостольний князь Володимир, то й просвітителем угро-русів повинен вважатися св. Володимир».

Видання Сучасні видання творів Кралицького: Хрестоматія закарпатської української літератури XIX ст. — Ч . 2. — Кошиці, 1985. Вибрані твори. — Пряшів, 1984. Кому мила єсть отчина… — Ужгород, 1998. Кралицький Анатолій. «Ми діти преславної України: вибрані етнографічні та історичні праці Анатолія Кралицького» / упорядник і редактор Володимир Мороз. Львів 2023, с. 11-82. 512 с. + 20 іл. ISBN 978-617-763744-7.

Пам'ять На честь Анатолія Кралицького в містах Ужгород та Мукачево названо вулиці, а в селі Чабини, де він народився, йому споруджено пам'ятник.

З нагоди 125-ліття відходу до вічності о. Кралицького в Ужгороді стараннями Провінції св. Миколая Василіянського Чину в Україні, Інституту Історії Церкви Українського католицького університету, Інституту Історії Церкви Мукачівської греко-католицької єпархії та Ужгородського національного університету відбувся науковий симпозіум «На службі Богу і рідному народу». Матеріали цього симпозіуму, тобто тексти виголошених доповідей, опубліковано в ужгородському науково-мистецькому часописі «Екзиль».о. Франціск Онисько, ЧСВВ. На службі Богу і українському народу // Екзиль 2-3 (2019) 25-26.Володимир Мороз. Будитель українського духу // Екзиль 2-3 (2019) 27-29.о. Єронім Грім, ЧСВВ. Життєвий шлях та служіння о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ // Екзиль 2-3 (2019) 30-32.о. Михайло Михайлець. Духовно-виховні моменти у художній творчості о. Анатолія Кралицького // Екзиль 2-3 (2019) 33-34.

Література Віднянський С. В.  Кралицький Анатолій Федорович // Микитась В. Галузка могутнього дерева. — Ужгород, 1971. о. Анатолій Кралицький. Бібліографічний покажчик. — Ужгород, 1994. Бабота Л. Закарпатоукраїнська проза другої половини XIX ст. — Братислава; Пряшів, 1994. Данилюк Д. Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII — перша половина XX ст.). — Ужгород, 1999. Мороз В. Єромонах Анатолій Кралицький, ЧСВВ (1835–1894) — дослідник і публіцист // Кралицький Анатолій. «Ми діти преславної України: вибрані етнографічні та історичні праці Анатолія Кралицького» / упорядник і редактор Володимир Мороз. Львів 2023, с. 11-82. Мороз В. З історії бібліотеки о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ: видання з підписами мукачівського ігумена в Науковій бібліотеці УжНУ та ЗОКМ // Інформаційне, інтелектуальне та духовне життя суспільства крізь призму біографічних досліджень діячів бібліотечної, книжкової та видавничої справи : матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (Ужгород, 15-16 листопада 2022 р.) / редкол. : М. М. Медведь, В. В. Воробець, Л. О. Мельник та ін. ; ДВНЗ “Ужгор. нац. ун-т”, Наук. б-ка. – Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2022. – С. 158–166. Мороз В. Закарпатська Гуцульщина у спадщині о. Анатолія Кралицького // Ґражда 1-2 (2021) 34-36. Мороз В. Мукачівський ігумен-василіянин, історик і публіцист Анатолій Кралицький (1835–1894) – невідомий популяризатор спадщини Миколи Костомарова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки, вип. 34. Харків 2022, с. 26-33. Мороз В. Чернець та його доба: національна та релігійна ідентичність у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835—1894) // Етнічна історія народів Європи, випуск 56 (2018) 37-53. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Закарпатська Україна — згадка про одного просвітителя о. Анатолій Федоровіч Кралицькый, ЧСВВ В Угорщині відкрито меморіальну дошку русинському письменнику Анатолію Кралицькому 12 лютого 2015 року відкриття виставки в ДАЗО (до 180-річчя з дня народження А. Ф. Кралицького) Василь Пагиря. Анатолій Кралицький // Мукачево: історія міста над Латорицею / В. Пагиря, В. Цісак. — Ужгород: Карпати, 1996. — С. 160—161. Василь Пагиря. Анатолій Кралицький // Світочі Карпатського краю. — Мукачево: Елара, 1996. — С. 59-60.

Посилання Кралицький Анатолій Федорович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.223-224

Примітки