Тоне (крейсер)

Тоне (Tone, яп. 利根) — важкий крейсер Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який належав до крейсерів типу «Тоне», спорудили у 1938 році на корабельні компанії Mitsubishi у Нагасакі. Головною особливістю цього типу кораблів було те, що всі чотири башти головного калібру зібрали в носовій частині, а в кормовій розташували ангар для 6 літаків і 2 катапульти. Таким чином, крейсери типу «Тоне» призначались для активного ведення розвідки (а також протичовнового захисту своїх з'єднань).

Станом на осінь 1941-го Тоне належав до 8-ї дивізії крейсерів. Відповідно до складеного японським командуванням плану, цей підрозділ мав супроводжувати ударне авіаносне з'єднання («Кідо Бутай»), а тому 26 листопада полишив Ітуруп (Курильські острови) в межах операції проти Перл-Гарбору. Тоне належав до загону підтримки адмірала Мікави, який також включав 2 лінкори та ще один важкий крейсер із 8-ї дивізії. За три години до початку атаки на Перл-Гарбор Тоне запустив свій гідролітак, який провів розвідку якірної стоянки Лагаїна (острів Мауї дещо менш як за півтори сотні кілометрів на схід від Перл-Гарбору) та повідомив про відсутність тут американських кораблів. При поверненні від Лагаїна гідролітак Тоне був втрачений. Надалі крейсер запустив ще два гідролітаки, які разом з апаратами іншого крейсера 8-ї дивізії та лінкорів узялись за патрулювання навколо з'єднання.

На зворотному шляху обидва крейсери 8-ї дивізії та два авіаносці відділились та попрямували для підтримки операції проти острова Вейк, який лежить на крайньому північному сході Мікронезії. Перша спроба атаки на цей пункт, здійснена силами Четвертого флоту, неочікувано завершилась провалом та загибеллю двох есмінців. Тепер японці спрямували проти Вейка набагато більше угруповання, яке атакувало 23 грудня 1941-го та примусило гарнізон до капітуляції. 29 грудня крейсер прибув до Куре.

10—14 січня 1942-го Тоне здійснив перехід до атола Трук у центральній частині Каролінських островів (ще до війни тут створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадили операції в цілому ряді архіпелагів). Метою походу була участь в операціях з'єднання з 4 авіаносців та 2 лінкорів, які мали підтримати вторгнення до архіпелагу Бісмарка. 17 січня з'єднання полишило Трук та попрямувало на південь, завдавши 20 січня авіаудару по Рабаулу на острові Нова Британія (після швидкого захоплення японським десантом тут створять головну передову базу, з якої наступні два роки провадитимуться операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї). 23 січня авіаносці прикривали успішну висадку в Рабаулі й того ж дня три гідролітаки з Тоне провели бомбардування порту Бука (на однойменному острові біля північного узбережжя значно більшого острова Бугенвіль). 25 січня літаки Тоне здійснили атаку на острови Адміралтейства (втім, фактично тут були відсутні якісь підрозділи союзників). 27 січня Тоне повернувся на Трук.

1 лютого 1942-го Тоне разом з іншим важким крейсером та двома лінкорами вийшов для підтримки трьох авіаносців (один напередодні відбув у Японію по нові літаки), які без успіху спробували наздогнати американську авіаносну групу, що 1 лютого завдала удару по Маршаллових островах. Після цього з'єднання попрямувало на Палау (важлива база на заході Каролінських островів), куди прибуло 8 лютого (при цьому на переході ще один авіаносець відокремився та рушив до Японії).

15 лютого 1942-го Тоне та інший важкий крейсер вийшли з Палау для супроводу 4 авіаносців (ще в січні 2 кораблі цього класу прибули на Палау з Японії) в їхньому рейді на австралійський Порт-Дарвін. 19 лютого літаки провели атаку, а 21 лютого загін прибув до затоки Старінг-Бей (північно-східний півострів острова Целебес).

25 лютого 1942-го Тоне та інший крейсер дивізії вийшли зі Старінг-Бей разом з авіаносцями, які мали підтримати вторгнення на головний острів Нідерландської Ост-Індії Яву. Японські кораблі рушили в Індійський океан, маючи, зокрема, завдання перехоплювати кораблі та судна, що покидатимуть Яву. 1 березня Тоне взяв участь у бою з американським есмінцем USS Edsdall, який обстріляли важкі крейсери та лінкор, а потім атакували кілька десятків літаків. За півтори години після початку бою USS Edsdall затонув. 5 березня літаки з Тоне взяли участь в ударі по порту Чілачап (південне узбережжя Яви), головну роль у якому відігравала авіаносна операція. 11 лютого авіаносці та їхній ескорт повернулись до Старінг-Бей.

26 березня 1942-го Тоне попрямував зі Старінг-Бей для охорони ударного з'єднання, що вийшло у великий рейд до Індійського океану та включало 5 авіаносців і 4 лінкори (а також ще один крейсер 8-ї дивізії). 4 квітня літак з Тоне виявив британські важкі крейсери HMS Cornwall та HMS Dorsetshire, після чого літаки з авіаносців потопили їх. 9 квітня японські авіаносці провели останній великий бій цієї операції і невдовзі з'єднання попрямувало до Японії для відновлювального ремонту ряду основних кораблів. 25 квітня Тоне досягнув Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя острова Хонсю), де став на нетривалий доковий ремонт.

27 травня 1942-го Тоне разом з іншим крейсером 8-ї дивізії полишив Японію у складі авіаносного ударного з'єднання, що рушило для операції проти атола Мідвей. 4 червня з'єднання зазнало нищівної поразки в битві при Мідвеї. Вранці того дня літак з Тоне виявив американську авіаносну групу, проте не зміг розгледіти авіаносці серед кораблів. Того ж 4 червня один з гідролітаків крейсера був втрачений. 6 червня Тоне та інший крейсер 8-ї дивізії спрямували для підсилення угруповання, яке провадило операцію на Алуетуських островах (за єдиним планом із нападом на Мідвей японці зайняли тут два острови). За час цього походу японським кораблям так і не довелось вступити в бій, а 24 червня Тоне прибув до Омінато (важлива база ВМФ на північному завершенні острова Хонсю).

28 червня 1942-го Тоне вийшов з Омінато у складі великого з'єднання адмірала Какуто, яке включало 1 важкий та 1 легкий авіаносці та 3 важкі крейсери. Завданням загону було прикриття доставки підкріплень на Киску (один із зайнятих на Алеутах островів) та протидія можливій американській контратаці. 12 липня Тоне завершив похід у Куре. Після цього до початку серпня крейсер проходив ремонт у Майдзуру.

Тим часом 7 серпня 1942-го союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування спрямовувати в регіон підкріплення. Як наслідок, 16 серпня Тоне рушив з Японії у складі великого загону надводних кораблів (включав 2 авіаносці, 1 легкий авіаносець, 2 лінкори і 2 важкі крейсери). Первісно планувалось, що з'єднання зайде на Трук (головна база японського ВМФ у Океанії, розташована у центральній частині Каролінських островів), проте японське командування вирішило пришвидшити операцію з проведення конвою з військами на Гуадалканал і 21 серпня наказало прямувати одразу в напрямку Соломонових островів (при цьому загін дозаправився від двох танкерів, що вийшли з Труку). 24 серпня відбулась битва авіаносних з'єднань при східних Соломонових островах, а 5 вересня японські сили повернулись на Трук.

9 вересня 1942-го Тоне вийшов з Труку для супроводу авіаносного з'єднання, яке також включало 2 лінкори та 3 важкі крейсери. Разом з іншим з'єднанням із 2 лінкорів та 5 важких крейсерів воно мало патрулювати північніше від Соломонових островів у межах підтримки операцій на Гуадалканалі. Втім, цього разу до якогось зіткнення з супротивником не дійшло і 23 вересня японські сили повернулись на Трук.

11 жовтня 1942-го з Труку знову вийшло кілька з'єднань японського флоту, які розпочали патрулювання північніше від Соломонових островів у межах підтримки операцій на Гуадалканалі (обстріл аеродрому Гендерсон-Філд, проведення 1-го штурмового конвою до Тассафаронга). Тоне входив до загону адмірала Абе, який мав 2 лінкори та 3 важкі крейсери. 19 жовтня Тоне разом з есмінцем «Терудзукі» відокремився для пошуку ворожих кораблів. Надалі літак з наземної бази виявив американське авіаносне з'єднання, після чого Тоне відкликали назад до головних сил. 26 жовтня відбулась битва біля островів Санта-Круз, під час якої все вирішила дуель авіаносців, а надводні сили так і не вступили в бій. Втім, літак з Тоне виявив авіаносець USS Hornet, який був надалі потоплений літаками з авіаносців. Гідролітаки Тоне й далі вели спостереження за ворожими силами, причому два з них втратили. 30 жовтня крейсер разом з головними силами повернувся на Трук.

На початку листопада 1943-го японське командування готувало проведення до Гуадалканалу великого конвою з підкріпленнями, що в підсумку вилилось у вирішальну битву надводних кораблів біля острова. 9 листопада 1942-го Тоне знову рушив з Труку у складі головних сил Кондо, які включали 2 лінкори і ще 2 важкі крейсери (а також 1 приданий їм важкий авіаносець, який єдиний залишився на Труці після битви при Сант-Круз). Вони мали прикривати загін адмірала Абе, який напередодні підходу транспортів мав провести артилерійський обстріл аеродрому Гендерсон-Філд (за місяць до того така операція відбулась доволі вдало). У ніч проти 13 листопада біля Гуадалканалу загін Абе перестріло американське з'єднання із крейсерів та есмінців, яке зазнало значних втрат, проте зірвало обстріл аеродрому. У ніч проти 15 листопада ще один японський загін спробував провести бомбардування Гендерсон-Філд, проте зазнав поразки в бою з американськими лінкорами. Під час цього походу Тоне за допомогою своїх літаків провадив розвідку, проте не досягнув якихось успіхів. 18 листопада Тоне прибув на Трук, де залишався наступні два місяці.

19 січня 1943-го Тоне вирушив на атол Джалуїт (Маршаллові острови), звідки повернувся на Трук лише 7 лютого.

9 лютого 1943-го японці завершили евакуацію Гуадалканалу, а 15—21 лютого Тоне пройшов до Майдзуру, де став на ремонт. Під час останнього додатково встановили дві спарені установки 25-мм зенітних автоматів.

22—27 березня 1943-го Тоне разом з іншим крейсером 8-ї дивізії пройшов з Японії на Трук. Майже два місяці крейсер перебував тут, а 17—22 травня у складі великого загону пройшов з Труку до Йокосуки. Це було викликане операцією американців проти острова Атту (один з двох зайнятих японцями на Алеутах у червні 1942-го), після початку якої японське командування розпочало збирати сили для контратаки. Втім, наприкінці травня спротив гарнізону Атту добіг завершення, а японці так і не встигли розпочати свою операцію. 

30 червня 1943-го союзники висадились на острові Нью-Джорджія у центральній частині Соломонових островів, що започаткувало тримісячну битву. Як наслідок, Тоне прийняв на борт війська та 9 липня вийшов з Японії у складі великого загону (3 авіаносці, 1 ескортний авіаносець, 1 гідроавіаносець, 3 важкі крейсери). Під час переходу японське з'єднання тричі зустрічало ворожі підводні човни та один раз було атаковане (невдалий торпедний залп по авіаносцю «Дзуйхо»), проте 15 липня успішно дісталось до атола Трук. 19—21 липня Тоне та ще 2 важкі крейсери (а також 2 легкі крейсери, гідроавіаносець та 5 есмінців) пройшли з Труку до Рабаулу, проте не з метою проведення бойової операції, а доправляючи туди війська. 24—26 липня майже весь цей загін (і Тоне в тому числі) повернувся на Трук.

У середині вересня 1943-го американське авіаносне з'єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 7 важких крейсерів та інші кораблі), до яких належав і Тоне. Японці попрямували до атола Еніветок (крайній північний захід Маршаллових островів), проте в підсумку так і не вступили в контакт із союзними силами та 25 вересня повернулись на базу.