ГамаликЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Stictoleptura Casey, 1924) — рід жуків з родини Скрипунових.
Систематика Система роду Гамалик (Stictoleptura) залишається невирішеною. Морфологічні системи періодично ревізуються, а види переміщуються з роду в рід. Вичерпної молекулярної системи станом на 2025-й рік все ще не існує.
Попередні дані 2020-го року щодо молекулярної філогенії роду Гамалик (Stictoleptura) на основі аналізу мітохондрієвого гену COI вказують на його поліфілетичністьSemaniuk D.V., Zamoroka A.M. (2020) Preliminary phylogenetic analysis of Lepturini (Insecta: Coleoptera: Cerambycidae). Conference: XVI International scientific conference for students and PhD students "Youth and Progress of Biology". Lviv. 121.. Згідно них види Stictoleptura розподілені між двома незалежними гілками. З однієї сторони Stictoleptura scutellata і Stictoleptura canadensis споріднені із видами родів Paracorymbia і Brachyleptura, а з іншої — Stictoleptura rubra і Stictoleptura succedanea споріднені до Anastrangalia і Cribroleptura.
Різноманіття Наведений нижче розподіл видів між підродами роду Гамалик (Stictoleptura) є однією із візійДанилевский М.Л. (2014) Жуки-усачи (Coleoptera, Cerambycoidea) России и соседних стран. Часть 1. - М.: ВШК. - 518 с., однак приймається далеко не усіма фахівцямиМирошников А.И. Мифы и реальность: критические замечания по поводу монографии М.Л. Данилевского «Жуки-усачи (Coleoptera, Cerambycoidea) России и соседних стран. Часть 1». — Caucasian Entomological Bulletin, 2016, том 12, № 1, с. 181–214Löbl, I., and Smetana, A. (2010). Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol. 6: Chrysomeloidea. pp. 1-924 (Apollo Books, Stenstrup, Denmark).. Частину підродів розпізнають як самостійні роди або ж навіть синоніми один іншого. Такий поділ також не відповідає попередньому філогенетичному аналізу. Також слід додати, що деякі види, особливо балканські, можуть виявитись лише регіональними варіаціями більш широко розповсюджених видів. Низка видів, не наведених тут, уже зведені у синоніми або мають невизначений статус. Наведений нижче перелік є ознайомчим і не обов'язково відповідає баченням усіх експертів зі Скрипунових:
Підрід Stictoleptura Stictoleptura canadensis (Olivier, 1800) Stictoleptura cordigera (Fueßlins, 1775) Stictoleptura eckweileri (Holzschuh, 1989) Stictoleptura erythroptera (Hagenbach, 1822) Stictoleptura fontenayi (Mulsant, 1839) Stictoleptura gladiatrix Sama, 2008 Stictoleptura heydeni (Ganglbauer, 1888) Stictoleptura igai (Tamanuki, 1943) Stictoleptura ivoroberti Sama, 2010 Stictoleptura oblongomaculata (Buquet, 1840) Stictoleptura olympicola Vartanis, 2023 Stictoleptura rufa (Brullé, 1832) Stictoleptura slamai Sama, 2010 Stictoleptura tangeriana (Tournier, 1875) Stictoleptura tripartita (Heyden, 1889) Stictoleptura trisignata (Fairmaire, 1852)
Підрід Aredolpona Stictoleptura dichroa (Blanchard, 1871) Stictoleptura rubra (Linné, 1758)
Підрід Cribroleptura Stictoleptura otini (Peyerimhoff, 1949) Stictoleptura stragulata (Germar, 1823)
Підрід Hesperoleptura Stictoleptura palmi (Demelt, 1972)
Підрід Melanoleptura Stictoleptura arabica Vartanis, 2024 Stictoleptura scutellata (Fabricius, 1781)
Підрід Miroshnikovia Stictoleptura deyrollei (Pic, 1895)
Підрід Variileptura Stictoleptura variicornis (Dalman, 1817)
Розповсюдження Рід Гамалик розповсюджений по усій голарктиці включаючи Північну Африку, Європу, Азію (крім півдня), більшу частину Північної Америки.
В Україні розповсюджено 5 видівZamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206:
Гамалик серцевидний – Stictoleptura cordigera (Fuessling, 1775) Гамалик червонокрилий – Stictoleptura erythroptera (Hagenbach, 1822) Гамалик чорний – Stictoleptura scutellata (Fabricius, 1781) Гамалик різновусий – Stictoleptura variicornis (Dalman, 1817) Гамалик червоний – Stictoleptura rubra (Linnaeus, 1758)
Примітки
Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id306371/