Пес ( , ) — стародавнє місто в Малій Азії, в Місії, біля входу в Геллеспонт, на південному узбережжі Пропонтиди, між містами Лампсак і Парій, в гирлі однойменної річки. Гомер у каталозі троянців в «Іліаді» згадує його як Апес (Апез, )Гомер. Илиада, II, 828 . З Песа був троянець Амфій (, Amphius), Селагов син, убитий Аяксом ВеликимГомер. Илиада, V, 612Иоанн Цец. Гомерика, 89 . Було засноване у 646 році до н.е. мілетцями. У ході Іонійського повстання Пес відпало від держави Ахеменідів і воєначальник Дарія Давріс в 500 до н.е. взяв Дардан, Абідос, Перкоту, Лампсак і Пес. На шляху від Песа до Парі Давріс отримав звістку про те, що до повстання приєдналися карійці і виступив проти КаріїГеродот. История. V 117 . Було членом Делоського союзу, згадується у списках данини в період між 453/452 та 430/429 рр. до зв. е. Страбон повідомляє, що до його часу місто було зруйноване і жителі переселилися в Лампсак, що була як і Пес колонією мілетцівСтрабон. География. XIII; с. 589 .
На місці Песа розташоване село , на північний схід від міста і на схід від Гелібола, в районі Лапсекі в мулі Чанаккале в Туреччині . Річка Пес нині називається Байрам () .
Примітки