Хишевичі

Хише́вичі — село в Україні, у Великолюбінській селищній територіальній громаді Львівського району Львівської області.

Географія Село розташоване у південно-західній частині Львівського району. Межує з населеними пунктами Коропуж, Романівка та Малий Любінь. Фізико-географічно лежить у межах Опілля (частина Подільської піднесеності). Рельєф території переважно хвилястий, з навколишніми великими масивами сільськогосподарських угідь.

Історія Село засноване у XV столітті. За часів Речі Посполитої територіально належало до Руського воєводства.

У селі для місцевої церкви св. Пилипа у 1546 році дияконом Єремією було створено унікальне рукописне «Хишевицьке» Євангеліє, відоме своїм багатим рослинним орнаментом та пишним декоративним оформленням. З 1913 року ця видатна пам'ятка зберігається у фондах Національного музею у Львові.

Після першого поділу Польщі (1772) увійшло до складу Королівства Галичини та Володимирії під владою Габсбурзької монархії. У XIX — першій половині XX століття розвивалося як типове галицьке сільське поселення. У міжвоєнний період (1919—1939) Хишевичі були частиною Рудківського повіту Львівського воєводства Другої Речі Посполитої.

У 1940–1950-х роках жителі Хишевичів брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, підтримуючи підпілля ОУН та загони УПА. Через це чимало місцевих родин зазнали репресій та були депортовані радянською владою до Сибіру.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.

Інфраструктура та сьогодення У селі є розвинена мережа внутрішніх доріг, діє місцева релігійна громада. Центром культурного життя села залишається Народний дім та бібліотека.

У зв'язку з демографічними змінами та оптимізацією мережі комунальних закладів, місцева загальноосвітня школа (Хишевицький ЗЗСО) та Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) на сьогодні припинили свою роботу.

Пам'ятки

Церква Святого Апостола Пилипа — сучасний мурований храм. Історично в селі стояла тризрубна дерев'яна церква св. Пилипа, зведена у 1709 році. На початку XX століття її вигляд зафіксував на світлині дослідник Рожанковський. Стара будівля була розібрана у 1910-х роках. Пам'ятник Тарасові Шевченку — встановлений у центрі села, є головним місцем проведення патріотичних та урочистих громадських заходів.

Відомі люди У селі народилися: Желехівський Євген Ієронімович (1844—1885) — видатний український лексикограф, фольклорист, громадський діяч, один із засновників товариства «Просвіта» у Львові та автор правопису «желехівки». Йовик Іван (1918—2005) — український військовик, громадський діяч, письменник-мемуарист, автор спогадів про боротьбу УПА. Цяпка Іван — відомий західноукраїнський адвокат та громадський діяч початку XX століття. Чорній Яків (1914—1944) — військовий діяч УПА, хорунжий, перший командир Військової округи-6 «Сян» (оперативна група УПА-Захід). Филипчук Андрій Михайлович (1989—2023) — український археолог, науковець, історик, військовослужбовець Збройних Сил України, який загинув у боях за незалежність під час повномасштабного російського вторгнення.

Джерела та примітки Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — С. 509. (Електронна версія на сайті «Прадідівська слава») Офіційний сайт Великолюбінської селищної громади