Кривичі́ — село в Україні, у Глинянській міській громаді Львівського району Львівської області (до 2020 — Золочівський район).
В селі зареєстровано 262 особи.
Походження назви Українська мовознавець Алла Коваль у своїй праці «Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України» висловлює теорію, що назва села Кривичі походить від назви племені східних слов'ян — кривичів.
Історія
Давня історія Село Кривичі вперше згадується у судовому акті 1453 рокуAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. T. 14. Lwów — 1889. — S. 368. — № 2808, де зазначено, що його орендарем в той час був Петро Вірменин, якого в джерелах ототожнюють зі шляхтичем вірменського походження Петром Гамладиновичем зі Стронятина. Оскільки Петро був лише орендарем (tenutarius), то можна припустити, що село початково було королівським і віддавалося окремим шляхтичам в оренду. Кривичі знову згадуються у 1485 році при поділі майна між доньками Добеслава з Жиравиці — № 1796.
Село зустрічається в інвентарі Львівського староства за 1545 рік, належало до Глинян. В документі міститься перелік кметів у селі: Іван Наконечний (Iwan Nakonycznij), Мисик (Myczyk), Іван Мисів (Iwan Myssow), Михалко (Mychalko), Климко (Climko), Станкович (Stankowycz), Динис (Dynyssz), Демко (Demyko), Глепко (Hlepko).Inwentarz, Rachunki i Sumariusze starostwa Lwowskiego, Województwo Ruskie, Ziemia Lwowska (AGAD. – ASK. – Dz. LVI. – Sygn. 144. – F. 117–117v)
У люстрації 1564-1565 рр. подається, що у Кривичах було 9 кметів на 2,5 ланах, кожен платив по 15 грош з лану, також мав раз в рік давати натуральної данини: 2 корці пшениці, одну колоду вівса, 4 курки та 12 яєць. Кмети названі по іменах: Іван, Андрейко, Кузьма, Яцко, Курило, Іван Михалкович, Івахно Глибкович, Думна Гречиха та Васько тивун (сільський староста)Жерела до історії України-Руси. Том 3. М. Грушевський – 1900. – с. 372.
У 1589 році в селі мешкали 3 кметі, 4 загородники та 3 підсусідки, вперше згадується піп та церква, також була корчмаRejestry poborowe woj. ruskiego. (AGAD. – ASK. – Dz. I. – Sygn. 19. – K. 807).
За даними люстрації 1616 року в Кривичах було 10 господарів, які сиділи на дворищах, а також два підсусідки. Селяни відробляли панщину по два дні в тиждень на фільварку в Глинянах. В селі була церква та млин на рові, раніше також була корчма, але на момент люстрації стояла пусткоюЛюстрація королівщин Руського, Белзького, Волинського воєводств (ЦДІАК. — ф. 1, оп. 1, спр. 5). У 1621 році після татарського нападу і спустошення в Кривичах залишилось лише троє підданихLustracye Woiewodztwa Ruskiego 1621 (AGAD – ASK. – Oddz. XLVI. – Sygn. 23. – F. 18-18v).
У 1708 році в селі згадується церква святого Архистратига Михаїла та окрема парафія в складі Глинянського намісництваНедатований реєстр духовенства церков і монастирів Львівської єпархії за владицтва Йосифа Шумлянського. І. Скочиляс. – 2000. – с. 544.
Влітку 1763 року в Кривичах мешкали 193 греко-католики та 2 римо-католики.
Австрійське та польське панування Село під назвою «Krziwice» зображене на австрійській мапі Фрідріха фон Міґа (1779 — 1783). На пізніших австрійських картах 1861 — 1864 рр. добре видно великий Перегноївський став, який протягнувся на північ від Кривич аж до Перегноєва.
У Географічному словнику Королівства Польського (1880) міститься така інформація про Кривичі:
29 жовтня 1930 року польська поліція під час планової державної акції «пацифікації» проводила в селі обшук від 4 до 7 години вечора. В кооперативній крамниці товари розкидали по підлозі, вимішуючи в одну купу квасолю, пшеницю, жито, гречку. При цьому був побитий крамар Степан Безручко.
З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Ґліняни у Перемишлянському повіті.
Радянська влада та сучасність Після встановлення у 1939 році на Західній Україні радянської влади, Кривичі віднесли до новоствореного Глинянського району, Львівської області. У 1962 році в результаті реформ село увійшло до Золочівського району.
У період Других визвольних змагань в селі діяло Збройне підпілля ОУН, зокрема боївка СБ Глинянського районного проводу під командуванням Володимира Макаровського-«Чайки».
Після децентралізації в Україні у 2020 році Кривичі були включені до складу Глинянської міської громади Львівського району.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська28098.94%російська31.06%Усього283100%
Примітки
Посилання Погода в селі Кривичі