Васи́лівська Пу́стош — селище Краматорської міської громади Краматорського району Донецької області України. Населення становить сотню людейkramatorskpost. Відстань до Краматорська становить близько 10 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Географія Село ділиться на дві частини: власне — саме село з мешканцями, які живуть тут постійно, і дачі біля озера.
Однією з особливостей села є велике озеро, що утворилося при будівлі дамби на річці Біленькій. Її побудували ще в радянські часи для потреб колгоспу — так з’явилася вода для зрошення полів. Раніше на місці озера було село Молочар, яке у 1976 роках довелося затопити, а людей переселити. Місцеві розповідають, що озеро було дуже багатим на рибу, яку там спеціально розводили. Зараз рибалки також полюбляють приїздити на це озеро, а з міста на вихідні постійно їдуть бажаючі позагоряти та скупатися, але через війну, звісно, ніяких фестивалів більше не проводиться.Як звідси можна виїхати, коли тут і прадід жив, і дід, і батько, і син мій виріс
Назва Вірогідно селище з’явилося в середині XVIII сторіччя: спочатку це був Василівський хутір на дев’ять родин, але потім людей переселили ближче до садиби поміщика Шабельского, а хати хутора розібрали на будівельні потреби, утворивши таким чином “пустош”. Пізніше, десь років через 20, місцевість знову заселили та забудували хатами, але термін “пустош” вкорінився і таким чином з’явилася Василівська Пустош.
Археологія У XX сторіччі археологи під час розкопок знайшли докази існування на цій території майстерень з кременеобробки, які існували тут ще 6-7 тисяч років тому.
Герб Срібний шеврон ділить щит на зелене верхнє та лазурове нижнє поле. Кожен з цих елементів символізує природні візитівки селища. Зелене поле символізує різнотравно-типчаково-ковиловий степ східного краю РЛП "Краматорський", срібний шеврон - скелясті оголення «Крейдяні відроги», а лазурове поле - річку Біленьку та ставок на ній.
Центральними елементами є складені в косий хрест примітивні знаряддя праці та полювання - спис та сокира. "Єдиний археологічний об'єкт, на який у відділі культури та туризму є паспорт (документ з описом історії походження пам'ятника) – це крем'яна майстерня в районі Василівської Пустоші. На пам'ятнику Василівська Пустош вироблялися різні знаряддя з двосторонньою обробкою - наконечники, тесла, сокири. На одній із ділянок відзначено значну кількість знарядь, характерних для поселень - скребки, вістря, пластини з ретушшю тощо. Певно, пам'ятник відноситься до типу поселень, що спеціалізувалися на виробництві крем'яної продукції."
Срібні сокира та спис мають чорні руків'я, які обтяжують срібний шеврон, а їхні срібні вістря із золотими мотузками виступають на зелене поле. Срібний окунь обтяжує лазурове поле, що символізує, що селище стоїть на річці, а на місцевому ставку регулярно проводяться змагання для рибалок.Герб села Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська10953.96%українська9346.04%Усього202100% За даними перепису 2001 року населення селища становило 202 особи, із них 46,04% зазначили рідною мову українську, 53,96% — російську.
Примітки