Кві́тень — четвертий місяць календарного року. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

Квітень є другим місяцем метеорологічної весни в Північній півкулі.

Назва На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: , , , ) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століттяКвѣтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — , 2008. — Вип. 14 : К — Конъюрация. — С. 82.. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме (від *květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі. Співзвучна назва вживається в польській мові (kwiecień), а в чеській словом květen називають травень.

В українських рукописних писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському (Галицькому) Євангелії 1144 року, Віденському Октоїху XIII століттяУкраїнські назви місяців // Спочатку було Слово… Від мовного узусу — до літературної норми (Нарис генези української літературної мови) / Віктор Мойсієнко, . — Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024. — С. 209. — ISBN 978-83-235-6701-1, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. —  : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. —  : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70., що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: цві́тень, красене́ць / красне́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельникКвітень  // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. —  : Довіра, 2006. — С. 279—280., а також: бе́резеньВолодимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3, лукавець, снігогін, дзюрчальникКвітень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. —  : Мистецтво, 1993. — С. 29. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7., тра́вень, со́чень.

Застаріла назва апріль через посередництво походить од . Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу: , , , , , , . За однією з версій, назву Aprilis місяць отримав на честь етруської богині Апру (етруськ. Apru), що відповідала давньогрецькій Афродіті. Інша версія виводить Aprilis від ранішого *ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем у давньоримському календарі. Стара народна етимологія пов'язувала назву з дієсловом aperire («відкривати, відчиняти»)April  // Online etymological dictionary. .

Кліматична характеристика в Україні Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинах Закарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, у Карпатах і горах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.

Заморозки у квітні є звичайним явищем. Абсолютний мінімум температури — мінус 9—17 °C, у Чернігівській, Сумській, Харківській області та в Карпатах — мінус 18—22 °C, на Львівщині та крайньому півдні місцями мінус 4—12 °C. Абсолютний максимум — 26—34 °C, у горах Криму та місцями в Приазов'ї — 22—25 °C, на високогір'ї Карпат — 18—19 °C.

Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки бувають пилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях.

У фольклорі У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає; Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє; Сон на зиму відклади, а діло у квітні зроби; Квітневої роботи на май не відкладай; Квітневий день рік годує; Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай / Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Галерея

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні 8 квітня — День Горицвіту весняного (Адонісу) 11 квітня — День Сон-трави 12 квітня — День працівників ракетно-космічної галузі України / Міжнародний день польоту людини в космос 17 квітня — День пожежної охорони 18 квітня — День пам'яток історії та культури / Міжнародний день пам'яток і визначних місць 26 квітня — День Вишні 28 квітня — День охорони праці 30 квітня — День прикордонника України

Рухомі Перша неділя квітня День геолога Третя субота квітня День довкілля Перша неділя після весняного повного місяця Великдень, або Воскресіння Христове

Інші 1 квітня День сміху Міжнародний день птахів 11 квітня Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів 22 квітня Міжнародний день Землі 23 квітня Всесвітній день книги та авторського права 26 квітня Міжнародний день пам'яті про чорнобильську катастрофу

Рухомі Остання неділя квітня Всесвітній день поріднених міст

Див. також

Квітень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 Список всіх днів

Коментарі

Примітки

Посилання Квитець, квитень // Словник української мови / Білецький-Носенко П.; АН УРСР. Інститут мовознавства імені О. О. Потебні; Підготував до видання В. В. Німчук; Відп. ред. К. К. Цілуйко. — Київ: Наукова думка, 1966. — С. 181. — 419 с. — (Пам'ятки української мови).