Іва́н Петро́вич Костюче́нко ( , Миргород — , Харків) — український актор театру і кіно, заслужений артист Української РСР (1953).
Життєпис Після закінчення 1927 року Харківського театрального технікуму, де навчався у легендарних Амвросія Бучми та Івана Мар'яненка, розпочав свою театральну кар'єру в Харківському українському драматичному театрі ім. Тараса Шевченка, яка тривала до кінця його життя.
Акторську діяльність поєднував з викладацькою, працюючи також в драматичній студії рідного театру (1958—1963 років).
Іван Костюченко також знайомий шанувальникам кіно за низкою ролей, зіграних у фільмах кіностудії ім. О. Довженка.
Пішов з життя 1983 року.Іван Петрович Костюченко. Некролог // «Культура і життя», 1983, 8 травня.
Ролі в театрі Аркадій, Сергій Горлов, Степан Груша («Платон Кречет», «Фронт», «Приїздіть у Дзвінкове» О. Корнійчука) Вурм («Підступність і кохання» Ф. Шіллера) Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка) Горобець, сотник («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука)Сцена, актори, ролі / Іван Мар'яненко. — К.: Мистецтво, 1964. — С. 206 Дід Цибулька («Таблетку під язик» А. Макайонка) Кирик («Навіки разом» Л. Дмитерка) Козловський, Харитонов («Російські люди» К. Симонова) Колісник («Повія» за Панасом Мирним) Кудряш («Гроза» О. Островського)Черкашин, Роман Олексійович. Ми — березільці: театральні спогади — роздуми / Роман Олексійович Черкашин, Юлія Фоміна ; упоряд. В. Собіянський ; передм. Н. Єрмакова. — Б.м.: АКТА, 2008. — С. 149 Макар Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого) Матрос («Правда» О. Корнійчука у постановці М. Крушельницького 1937 року)Український театр. — 1972. — С. 10 Журейко («Ярослав Мудрий» І. Кочерги) Жухрай («Як гартувалася сталь» за М. Островським) Семен Желєзнов («Васса Желєзнова» М. Горького) Сірко («За двома зайцями» М. Старицького) Фернандо («Овід» за Е. Войнич) Яґо («Отелло» В. Шекспіра)
Ролі у кіно 1957 — Лопух, хлібозаготівельник («Кінець Чирви-Козиря» В. Лапокниша) 1958 — Лук'ян Безсалий («Гроза над полями» М. Красія і Ю. Лисенка) 1965 — Сидір, син Сердюка («Криниця для спраглих» Ю. Іллєнка) 1978 — епізод у фільмі «Вогненні дороги» Шухрата Аббасова, 1-а серія «Серце поета» (Узбекфільм)
Визнання 1953 — заслужений артист Української РСР 1960 — Орден «Знак пошани»
Родина Дружина Івана Костюченка — заслужена артистка Української РСР Тимошенко Ніна Хомівна (1918—2009), актриса Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка.Пам'яті актриси-ветерана Харківського академічного театру ім. Т. Г. Шевченка, заслуженої артистки України Ніни Хомівни Тимошенко / Седунова, Е. Последняя дань актрисе / Е. Седунова // Время. — 2009. — 25 апр. — С. 4
Примітки
Джерела О. А. Седунова. Костюченко Іван Петрович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=6175 (дата перегляду: 12.02.2022) Костюченко Іван Петрович // Харківський Національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017: мала енциклопедія: у 2 томах / [редкол. : Вєркіна Т. Б. (голова) та ін. ; наук. ред. — І. С. Драч; ред.-упоряд. — Л. В. Русакова]. — Харків, 2017. — Т. 2: Театральне мистецтво. Загальноуніверситетські кафедри і підрозділи. — С. 189-190. Лесь Танюк. Твори. Щоденники без купюр. — Том XI. — С. 75; 115—116; 131; 144