Суїцид за допомогою літака — авіаційна подія, до якої призводять зумисні дії пілота, чи сторонніх осіб, що отримали контроль над повітряним судном, направлені на знищення повітряного судна, як акт самогубства, чи з метою вбивства пасажирів на борту або людей на землі.
Достовірність фактів суїциду
Існують підозри, що подібні дії є причиною деяких катастроф комерційних рейсів. Також є випадки катастроф, причиною яких, був доведений факт суїциду пілотів. Експертам, що проводять розслідування причин авіаційних катастроф буває важко визначити мотиви пілотів, оскільки останні можуть вчиняти дії, щоб вимкнути записи або іншим чином перешкодити майбутнім розслідуванням. Тому факт суїциду пілота іноді дуже важко довести напевно. Слідчі не кваліфікують авіаційні інциденти як самогубство, якщо для цього немає переконливих доказів. Такими доказами можуть бути: передсмертні записки, попередні спроби самогубств, погрози самогубством чи історія психічних захворювань У дослідженні авіаційних інцидентів, у США, у 2002—2013 роках, вісім випадків були визнані як самогубства пілотів. Ще п'ять інцидентів, вказано як такі що відбулися з невизначеної причини, але ймовірно могло мати місце самогубство пілота. Слідчі також можуть співпрацювати з експертами з тероризму, перевіряючи зв'язки пілотів з екстремістськими групами, щоб спробувати визначити, чи було самогубство терористичним актом. Більшість випадків самогубств пілотів пов'язані з авіацією загального призначення. У більшості з них, пілот є єдиною людиною на борту. Приблизно в половині випадків пілот вживав наркотики, алкоголь чи антидепресанти. Багато з таких пілотів мали в анамнезі психічні захворювання, які вони приховували від регуляторів.
Атаки під час бойових дій
Першим відомим фактом повітряного тарану (ураження ворожого літального апарата, шляхом зіткнення з ним у повітрі), був таран здійснений Петром Миколайовичем Нестеровим, пілотом російської імператорської армії, під час першої світової війни, 26 серпня (8 вересня) 1914 року, біля галицького села Воля-Висоцька. Нестеров на літаку здійснив умисне зіткнення з розвідувальним літаком , на борту якого перебували пілот Франц Маліна, та пілот-спостерігач барон Фрідріх фон Розенталь. Літаки, на початку першої світової, не мали жодного озброєння, за винятком особистої зброї пілотів, але ведення вогню з особистої, ручної зброї в повітряному бою виявилось вкрай неефективним. Тож на той період, таран був чи не єдиним доступним способом боротьби з ворожою авіацією. Стверджується, що Штабскапітан Нестеров, ще до інциденту, розглядав варіант тарану, при якому удар здійснювався шасі свого літака, по несучим поверхням ворожого. Враховуючи особливості конструкцій літаків того часу (крила були найменш міцною частиною конструкції, а шасі навпаки були стаціонарні, не прибиралися в польоті і були розраховані так, щоб витримувати вагу всього літака під час посадки), такий варіант тарану міг розглядатися як відносно безпечний для атакуючого пілота. Отже ми не можемо напевно стверджувати, про наміри Нестерова здійснити суїцид. Але на практиці перший повітряний таран виявися смертельним для екіпажів обох літаків. Під час Другої світової війни льотчик Микола Гастелло був першим радянським льотчиком, якому приписують (пізніше цю версію оскаржували) «вогневий таран наземної цілі» (самогубство через спрямування літака на наземну ціль). Його літак ДБ-3Ф був збитий і падав, хоча при цьому міг залишатись частково керованим. Разом із Гастелло загинули всі члени екіпажу бомбардувальника капітан Бурденюк А. А., лейтенант Скоробогатий Г. М. та старший сержант Калінін О. О.. У наступні роки сталося більше нападів смертників, найвідомішими з яких є атаки пілотів японської імперії, так званих камікадзе, на військово-морські судна союзників на завершальному етапі тихоокеанської кампанії другої світової війни. Ці атаки здійснювались для більш ефективного ураження військових кораблів, ніж це було можливо за допомогою звичайної зброї, також тактика камікадзе, дозволяла максимально спростити й здешевити літаки, оскільки конструкція літака для таких польотів, фактично була розрахована на один безпосадковий політ. З 1944 по 1945 рік 3860 льотчиків-камікадзе покінчили з життям таким чином. В історії воєн, є ще багато випадків, застосування тарану повітряних чи наземних цілей, з різними результатами як для атакуємої цілі, так і для атакуючого пілота.
Список підтверджених або ймовірних суїцидів пілотів
Цей список не включає атаки під час бойових дій (див. розділ вище).
Підтверджений суїцид Висока ймовірність суїциду Можливо був суїцид