Промислова канатна дорога — підтип гондольного підйомника, на якому підвішуються контейнери для вантажів, а не пасажирські кабіни.
Опис Промислові канатні дороги, як правило, зустрічаються біля великих гірничодобувних підприємств і можуть мати значну довжину. , яка пролягала від Моанди у Габоні до в Республіці Конго, мала довжину понад 75 км. Довжина канатної дороги Нурше у Швеції становила 96 км.
Канатні дороги можуть живитися від різноманітних видів енергії, таких як електрика, двигуни внутрішнього згорання або сила тяжіння (особливо в гірських видобувних підприємствах або там, де є проточна вода). Гравітаційні конвеєри можуть кваліфікуватися як зіплайни, оскільки для їх роботи не використовується електрика, натомість покладаючись на вагу візків, що опускаються, забезпечуючи рух для порожніх візків, що піднімаються.
Історія Першу зареєстровану механічну канатну дорогу створив хорват Фауст Вранчич, який в 1616 році сконструював велосипедну канатну дорогу для пасажирів. Першу в світі канатну дорогу на кількох опорах побудував в Гданську, Польща, в 1644 році. Вона працювала на конях і використовувалася для переміщення ґрунту для будівництва оборони.
В Еритреї італійці побудували в 1936 році, довжина якої становила 75 км. (1922) в Колумбії мала довжину 73 км.
Серед перших промислових канатних доріг в Індії була канатна дорога Амаркантак в Чактіпані, Корба, Чхатісгарх, довжина якої становила 16,8 км і потужність 150 т/год, побудована компанією «Damodar Ropeways & Infra Ltd» (DRIL, раніше відома як «Damodar Enterprises Ltd.», DEL). Споруджена для «Bharat Aluminium Company (Balco)» у співпраці з «Nikex», Угорщина.
У Сполученому Королівстві канатні дороги, використовували для транспортування гірничої маси, були історично поширеними; проте, залишилася і функціонує лише одна, у Клотоні, Ланкашир, побудована в 1924 році і використовувана для видобутку сланцю для виготовлення цегли. Її планують знести в 2036 році, коли буде завершено видобування сланцю.
Приклади
Європа довжиною 450 м транспортує новозбудовані автомобілі VW від складального цеху до випробувального треку на заводі VW у Братиславі. Сучасна довжиною всього 1,8 км перетинає Ізер, автомагістраль і різні дороги для постачання вапняку на цементний завод. , побудована в 1936 році в Берхтесгадені у баварському Гагенгебірге, долала 1,9 км і перепад висот 880 м. Канатна дорога Лорен завдовжки 3,8 км сполучила виробничі приміщення в Оберенендінгені з вантажною станцією в Нідервенінгені на . Діяла лише в 1896—1902 рр.. 1979—1986 канатна дорога Фельдмос — Члі-Тітліс, що обслугувала будівельний майданчик на 1429,9 м вище. поблизу Ітцего, побудована лейпцизькою компанією близько 1906 року, була однією з найдовших промислових канатних доріг у Європі довжиною 13,5 км. Вона функціонувала до 1977 року. Лисичанська канатна дорога в Україні, що з'єднувала Белогорівскій крейдяний кар'єр та Лисичанський содовий завод. Була довжиною 16 563 метра, та працювала в 1954—2010 рр. Повністю демонтована у 2013 році. Дві канатні дороги довжиною 17 км в Італії працювали з 1912 і 1937 років відповідно. Вони можуть транспортувати до 420 тонн матеріалу на годину (в основному вугілля) з порту Савона. На кінець 2010-х ця система є найдовшою канатною дорогою. Кальклінбанан довжиною 42 км транспортував вапняк у Швеції 1941—1997 рр., два роки була найдовшою канатною дорогою у світі. Канатна дорога Нурше у Швеції, довжина якої 96 км і функціонувала 1943—1987 рік, використовувалася для транспортування руди (мідної, свинцевої, цинкової, срібної та золотої) і була найдовшою канатною дорогою у світі.
Африка в Еритреї довжиною 75 км служила для постачання італійської армії в 1938-41 рр. і була найдовшою канатною дорогою у світі на той час. 76 км канатна дорога COMILOG транспортувала марганцеву руду з Моанди в Габоні до Мбінди в Республіці Конго 1957-86 рр. 20 км між Свазілендом і Південною Африкою використовувалася в 1939—2002 ррю для транспортування азбесту до залізничної станції Барбертон і в зворотному напрямку коксу для електростанції. Це була найдовша канатна дорога у світі без проміжної приводної станції.
Америка 35 км в Аргентині використовувалася з 1905 року для транспортування руди з Сьєрра-де-Фаматина на висоті понад 4600 м і була найдовшою канатною дорогою в світі на той час. 75 км в Колумбії, побудована в 1915—1922 рр. для транспортування кави, була найдовшою канатною дорогою в світі на той час. в 1938 році введена в експлуатацію канатна дорога для транспортування сірки в Ауканкільча, Чилі, була найвищою канатною дорогою, що будь-коли працювала, з її станцією в долині на висоті 3942 м і верхньою станцією на 5874 м. у гренландському шахтарському селищі працювала з 15 серпня 1973 до закриття шахти в 1990 році.
Примітки
Посилання La Teleferica Massaua-Asmara (pictures of Ethiopian ropeway) www.trainweb.org Conveyor & Ropeways Services Pvt. Ltd. www.crspl.com Low-tech Magazine: «Aerial ropeways: automatic cargo transport for a bargain» Financial Express: «Tracing the course of infra technology Indian ropeways have been using since the 1970s» An Unedited, Rain-Soaked Ride on Claughton's Aerial Ropeway Trenton-Bleichert System of Aerial Tramways The Bleichert System of Wire Rope Tramways Wire Rope Transportation in All Its Branches