Оле́на Ві́кторівна Мокренчу́к (псевдо — Ластівка; 19 серпня 1967, м. Сніжне, Донецька область) — українська журналістка, письменниця, історикиня, волонтерка, педагогиня, військовослужбовиця, майор Збройних сил України. Членкиня Національної спілки журналістів та письменників УкраїниТретій Всеукраїнський: хто приїде на форум військових письменників до Львова? // НСПУ. — 2021. — 11 березня..

Життєпис Олена Мокренчук народилася 19 серпня 1967 року в місті Сніжному на Донеччині.

Закінчила історичний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса. Працювала учителькою історії та журналісткою на Донбасі (до 2009), кореспонденткою київського журналу (2004—2013), деканом експериментального факультету християнської журналістики Київського християнського університету (2006—2011), директорка інформаційної агенції AlfaPress (2009—2015), прес-офіцерка 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (2015—2018), т.в.о. начальниці пресслужби оперативного командування «Північ» (2018—2021). З грудня 2021 — офіцерка Управління зв'язків з громадськістю Збройних сил УкраїниГоловатюк, Т. «Незламна Україна»: у Верховній Раді відкрилась виставка світлин про стійкість українців під час війни // АрміяInform. — 2023. — 12 січня..

Учасниця Революції гідності (з 21 листопада 2013 року до початку активних бойових дій на Донеччині та Луганщині в березні-квітні 2014 року). Волонтерка, керівниця волонтерської організації «Солдатська пошта»Олена Мокренчук // Громадське радіо.; голова благодійної організації «Допоможемо фронту» (2014—2016).

Доробок Авторка численних публікацій у ЗМІ, а також книг «Україна-мрія», «Аліска, фронтова лисичка» «Афінка з “Куби”» та «Вітер з Дикого поля»; співавторка «Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні» (2008) та серії біографічних альманахів про видатних особистостей України, таких як «Приазов'я: портрет сучасника» та інших. Редакторка-упорядниця трьох віршованих збірок християнських авторів.

Нагороди премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва в номінації «Літературні твори військової тематики» — за книгу «Аліска, фронтова лисичка»; відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2015); медаль Міністра оборони України «За зразкову службу» (2020); медаль Начальника Генерального штабу «За досягнення у військовій службі» II ступеня (2020); нагрудний знак Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «Сухопутні війська України» (2018); медаль командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За службу» (2019); медаль командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За особливу службу» (2021); нагрудний знак Командувача Об'єднаних Сил Збройних Сил України «Козацький хрест» III ступеня (2020); нагрудний знак Командувача об'єднаних Сил Збройних Сил України «За службу та звитягу» III ступеня (2023); медаль Командувача військ Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України «За сумлінну службу» (2020); нагрудний знак «Золота зірка» журналістики (2016); нагрудний знак «Людина року» з журналістики (2008); медаль «За оборону Волновахи» (2015); медаль «Бойовий волонтер України» (2016); почесна відзнака «Богдан Хмельницький» III ступеня (2017); медаль «За жертовність і любов до України» (2017); медаль «За незламність духу» (2021)Медаль «За незламність духу» // ВТО «Орден».; та інші.

Військові звання майор (2023); капітан (2022); старший лейтенантПуляєва, Л. «На Донбасі мене рятували майданівська безстрашність і паспорт з донецькою пропискою» // Високий замок — 2021 — 2 квітня..

Примітки

Джерела Мамрига, І. «Проблема в тому, що ми закинули наших дітей» // Gazeta.ua. — 2024. — 29 лютого. Пуляєва, Л. «На Донбасі мене рятували майданівська безстрашність і паспорт з донецькою пропискою» // Високий замок — 2021 — 2 квітня. Тимощук, Я. «Після повноліття донька сказала: “Мамо, йдемо у військкомат”» — волонтерка // Радіо Свобода. — 2016. — 17 серпня. Скоростецький, В. «Книгу „Вітер зі Сходу“ допишу, коли завершиться війна» — пресофіцерка ОК «Північ» Олена Мокренчук // АрміяInform — 2020 — 27 квітня. Гордєєв, О. Старший офіцер прес-центру оперативного командування «Північ» Олена Мокренчук: «Від початку війни мріяла писати про героїзм українських військових» // Цензор.нет — 2019 — 18 лютого. Героїчна історія донбасівки Олени Мокренчук — прес-офіцера 72-ї бригади, дочка якої стала навідницею САУ // Новинарня — 2017 — 9 березня. Рудомський, Р. Прес-офіцер Мокренчук: Про інформацію і правду з АТО, доньку солдата і місію прес-офіцера // Depo.ua. — 2017. — 17 липня. Пучинець, М. Олена Мокренчук: «Вітер зі сходу» надрукую, як скінчиться війна // Інформаційний портал Чернігівщини. Книга Афінка з Куби Олена Мокренчук // Блокпост.

Посилання