Наза́рій Андрі́йович Гринце́вич  — український військовослужбовець, молодший лейтенант 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився і загинув під час відбиття російського вторгнення в Україну. Герой України (2025, посмертно).

Життєпис Народився року у Вінниці. Навчався у школі № 32«Посмертна воля». Мама Назарія Грєнки Гринцевича понад пів року не може створити мурал на стіні школи її сина у Вінниці. З раннього віку займався єдиноборствами, зокрема ММА. Також в підлітковому віці займався хіп-хопом, на всеукраїнських змаганнях з якого здобував призові місця. Досліджував історію України, відвідував секцію з боксу, любив футбол.

У 14-річному віці приєднався до фанатського сектору ФК «Ниви»«Ставив націю та країну вище за себе»: у Вінниці попрощалися з військовим Назарієм Гринцевичем на псевдо «Грінка». За спогадами одноклубників, Назарію подобалось бути серед патріотично налаштованих хлопців, він намагався не пропускати матчі, згодом потрапив до молодіжного складу колективу «Sportowia». Брав участь в домовлених бійках із фанатами київського «Динамо».

Рано почав працювати, з 14 років працював на «Новій пошті» та на будівництві, в шкільні роки зустрів кохану Анастасію, з якою в планував створити сім'ю.

Після школи вступив до Донецького університету ім. Стуса. Утім, з юного віку Назарій мріяв вступити до війська, а саме - до ОЗСП «Азов», тоді вже спалахнула війна на сході України, тож він дав собі обіцянку: щойно досягне повноліття - обов'язково піде служити. Йому ще не було й 18 років, коли він сказав мамі, що їде з друзями на роботу до Польщі, і вирушив до Маріуполя, щоб пройти «Курс молодого бійця» в «Азові». Успішно пройшов випробування і, повернувшись додому у військовій формі, спершу про все розповів мамі, потім пішов до спортивного залу, де «на емоціях» ділився із друзями своїм досягненням...

В «Азові» Назарій служив в артилерійському дивізіоні парамедиком, бо з юності цікавився медициною. Під час оборони Маріуполя був одним з наймолодших захисників міста (відсвяткував на позиціях 19-річчя)З могили захисника «Азовсталі» Назарія Гринцевича у Вінниці вкрали низку речей — поліція. Після того, як ворог знищив гармати, «Грєнка» воював як піхотинець, водночас — рятував життя побратимів. Дістав сильну контузію, а у середині березня — осколкове поранення обличчя.

Незадовго до виходу в полон Назарій сказав «на відео» відому фразу, яку почула вся країна: «Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну...». Ці слова мотивували велику кількість людей стати до зброї та чинити опір ворогу. Додому ж від нього прийшла СМС-ка: «Мама, мене не буде довго на зв’язку, чекай мене удома».

20 травня 2022 року командир загону спецпризначення «Азов» Денис Прокопенко повідомив, що на 86-й день кругової оборони Маріуполя був отриманий наказ про припинення оборони міста. Першочергові вимоги про евакуацію цивільних, поранених та загиблих були виконані. Гринцевич, разом зі своїми побратимами, потрапив у полон до росіян, де провів 4 місяці. Після звільнення повернувся на службу.

21 вересня 2022 року визволений з полону під час обміну військовополоненими.

Після звільнення та реабілітації Назарій деякий час служив інструктором та готував молоде поповнення, потім разом із побратимами заснував підрозділ «Контакт 12», у якому «Грєнка» став командиром взводу оптичних спостерігачівНа війні загинув звільнений з російського полону вінничанин Назарій Гринцевич на псевдо «Грінка». Назарій особисто набирав у підрозділ найкращих та найвмотивованих бійців, відбираючи за тими якостями, які цінував у людях. Здобуту «медійність» він використовував в інтересах підрозділу: вдягнув та забезпечив більшість бійців необхідними речами, постійно шукав нове, краще спорядження та технічні засоби.

Загинув у бою 6 травня 2024 року на Луганському напрямку у Серебрянському лісі. Без Назарія лишились мати, сестра, брат та кохана дівчина Анастасія.

Після прощання, яке відбулось на полі стадіону рідної «Ниви», молодшого лейтенанта Гринцевича було поховано з військовими почестями на Алеї Слави Сабарівського кладовища ВінниціУ Вінниці осквернили могилу Назарія Гринцевича на псевдо «Грінка».

18 листопада 2024 біля могили Назарія було поховано його друга Віктора Хетчикова, уродженця Маріуполя.

7 липня 2025 року Президент Зеленський присвоїв Гринцевичу звання Героя України (посмертно).

Нагороди Звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові; Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку; Медаль «За військову службу Україні» (17 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі; Відзнака МОУ «Вогнепальна зброя» (Наказ Міністра оборони України № 19 від 04.01.2024); Нагрудний знак НГУ «За відвагу» (16.04.2024); Орден Богдана Хмельницького III ступеня (16 жовтня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Наказом ГК ЗСУ №698 Комбатантський хрест ( 5 вересня 2025,посмертно)-  за мужність у боротьбі за Батьківщину

Вшанування пам'яті У червні 2024 року в Києві біля пішохідного мосту на Поштовій площі створили графіті, на честь полеглих воїнів «АЗОВу». На муралі зображені чотири відважних бійці, серед яких і Назарій «Грінка» ГринцевичУ Києві з'явилося графіті на честь полеглих бійців полку «АЗОВ»; У грудні 2024 року Українська правда вшанувала пам'ять Назарія у номінації «Герой УП»Сила у сміливості. Українська правда оголошує переможців щорічної премії; 16 грудня 2025 року було присуджено срібну нагороду банеру із зображенням Героя України Назарія Гринцевича (Гренки), який уболівальники розгорнули на Євро-2024., Це одна з найпрестижніших світових креативних премій у галузі реклами, маркетингу та дизайну Epica Awards. Банер з Грєнкою отримав срібну нагороду у номінації «Політична реклама та лобію-вання».На ньому міститься зображення наймолодшого захисника Азовсталі вінничанина Назарія Гринцевича. Його портрет згенерував штучний інтелект, використавши для цього 182 фотографій полеглих українських захисників, які в цивільному житті, як і Гринцевич, були фанатами футболу. У лютому 2026 року після процедури громадського обговорення наказом Міністра внутрішніх справ ім'я Героя України Назарія Гринцевича присвоєно Вінницькому ліцею безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання Львівського державного університету безпеки життєдіяльностіУ Вінниці ліцей МВС назвали на честь Героя України Назарія "Грєнки" Гринцевича. У березні 2026 року у Вінниці, рідному місті Героя, перейменували трамвайну зупинку на "Сквер Назарія Гринцевича". Грєнка — Обличчя Незалежності 12 травня 2026 року у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбулася урочиста церемонія вручення Всеукраїнської премії «Обличчя Незалежності». Нагороду отримала мати - Маріанна Колос

Посилання «Це війна молодих». 19-річний «азовець» Назарій Гринцевич про Маріуполь, полон і однолітків «Багато хто дуже повірив у ЗСУ, але війну без тилу не виграти». 20-річний захисник «Азовсталі» Назарій «Грінка» «Моє життя ніщо в порівнянні з нацією»: що говорив про війну загиблий герой «Азовсталі» Назарій Гринцевич Він живий, просто не може сказати, — інтерв'ю з мамою «Грєнки» у роковини загибелі

Примітки

Джерела Моє життя нічого не варте порівняно з нацією! Назарій «Грєнка» Гринцевич // Трибуна героїв