Іри́на Оле́гівна Хроло́ва (9 лютого 1956, Жданов, Сталінська область, УРСР — 8 квітня 2003, Москва, Росія) — російська поетеса.
Життєпис Дитячі та юнацькі роки пройшли в селищі Редкіно Конаковського району Калінінської області. Закінчила Редкінську середню школу № 1. Після закінчення школи вступила до культпросвітучилища в Твері (тоді ще — Калінін), потім працювала машиністкою в редакції «Калінінської правди».
У 23 роки Ірина — студентка Літературного інституту ім. М. Горького. Навчалася в семінарі Льва Ошаніна. Її творчість цінували Б. Ахмадуліна, Р. Казакова, А. Дементьєв. Вірші Хролової друкувалися в журналах і «Постскриптум», альманахах «Тверський бульвар» і «Теплий стан», в антології «Російська поезія XX століття» (, 1999). За життя Ірини вийшла тільки тоненька книжечка її віршів «Якщо можеш — воскресни» (1996).
В кінці 1980-х — на початку 1990-х працювала у відділі рукописів журналу «Юність».
Ірина Хролова померла 8 квітня 2003 року в Москві. Незабаром після смерті вийшла книга її вибраних віршів «Я жива» з передмовою Ігоря Меламеда.
Книги
Рецензії Думка Ігоря Меламеда про книгу «Я жива» —
Джерела
Олександр Люсий Втеча з раю
Посилання — вірші Ірини Хролової