Володимир Ілліч За́рбі (4 квітня 1940, Стара Карань — 6 листопада 2007, Маріуполь) — український живописець; член Спілки художників України з 1992 року.

Біографія Народився 4 квітня 1940 року в селі Старій Карані (нині Гранітне Кальміуського району Донецької області, Україна). 1956 року закінчив 10 класів середньої школи в рідному селі, працював художником в колгоспі, в районному Будинку культури. Протягом 1962—1967 років навчався в Ростовському художньому училищіСергей Буров. Земля Зарби / Старый Мариуполь. 29 квітня 2011. , де його викладачами були зокрема Віктор Лєнь, Фелікс Доманський, Олексій Резван.

Працював у Маріуполі: у 1968—2000 роках — у художній майстерні; з 1970 року — головним художником Орджонікідзевського району міста; у 1974—1992 роках — на заводі «Азовсталь».

Жив у Маріуполі, в будинку на проспекті Будівельників, № 100 а, квартира 51Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 359.. Помер у Маріуполі 6 листопада 2007 року.

Творчість Працював у галузі станкового (жанрові картини, пейзажі Приазов'я) та монуметрального (вітражі, мозаїки) живопису. Серед робіт:

«Неперспективне село» (1964); «Ангеліна» (1967); «Дівчина з книжкою» (1968); «Художник» (1969); «Оленка» (1971); «Всесоюзна ударна комсомольська будова „Стан-3600“» (1972); «На батьківщині Архипа Куїнджі» (1973); «Земля» (1975); «Літо» (1975); «Димарі мартена» (1983); «Хліб» (1984); «Дерева» (1987); «Чорнобильська весна» (1991); «Шипшина» (1997); «Ранок» (1997); «Запашний горошок» (1997); «Рибальські човни» (1999); «Граки летять» (2002); «Квітучий чебрець» (2003); «Скелі Старої Карані» (2004); «Будяки» (2004); «Каранський мотив» (2005); «Кам'яні гриби» (2006). </div> Брав участь у міських, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1968 року. Персональна виставка відбулася у Маріуполі у 1992 році.

Окремі роботи художника зберігаються у Донецькому художньому музеї, Маріупольському краєзнавчому музеї, галереї міста Хрустального.

Відзнаки Почесна грамота Президії Української республіканської ради професійних спілок; Почесний знак «Учасник будівництва табору „3600“ на заводі „Азовсталь“»; Почесний знак «Учасник будівництва табору „3000“ на заводі імені Ілліча»; Почесне звання "Передовий будівельник Всесоюзного будівництва табору «3600» на заводі «Азовсталь».

Примітки

Література