Ната́лія Гео́ргіївна Харако́з (13 липня 1935, Маріуполь — 29 березня 2022, Маріуполь) — письменниця, журналістка, громадська діячка грецького походження. Членкиня Національної спілки журналістів України (1971). Перша в історії Маріуполя жінка, яка стала членкинею Національної спілки письменників України (1998).

Життєпис Наталія Харакоз народилася 13 липня 1935 року в грецькій родині. Після переселення з Криму її предки мешкали в Маріуполі та селах Приазов'я. Батьки Наталії Георгіївни — учасники Другої світової війни.

1953 року закінчила середню школу, навчалася в Ждановському металургійному інституті, працювала конструкторкою на заводі.

З 1965 року почала відвідувати літературне об'єднання «Азов'є» при газеті «Приазовский рабочий». З 1967 року — літературна співробітниця цієї газети. Від 1971 року — членкиня Спілки журналістів України.

Брала активну участь у громадському житті Маріуполя. Членкиня Маріупольського товариства греків. Була однією з ініціаторок створення літературного музею в бібліотеці ім. В. Г. Короленка, творчого об'єднання народних умільців і художників «Натхнення», членкиня міського товариства греків, членкиня журі всеукраїнських олімпіад школярів, що проводяться Федерацією грецьких товариств України, членкиня міської жіночої ради, організаторка жіночого клубу Жовтневого району «Мрія» .

Загинула під час російського військового вторгнення в Україну внаслідок штурму росіянами Маріуполя весною 2022 року.

Творчість Авторка прозових творів (повісті, оповідання, ліричні новели, мініатюри).

Перша в Маріуполі жінка, яка стала членкинею Національної спілки письменників України (1998).

Укладачка збірок віршів та прози «Мариуполь в созвездии Лиры», «Моя Эллада —Украина», «Мы — из Азовья», постійна авторка альманахів та збірок «Пирнэшу астру» («Ранкова зірка»), «Город Марии», «Склянки часу» (Канів) та інш.

З 2001 року — керівниця літературного об'єднання «Азов'є».

Особливе місце у творчості займає грецька тематика. Окремі її твори написані грецькою мовою.

Твори Наталії Харакоз публікувалися у виданнях різних міст України (Маріуполь, Донецьк, Київ) та зарубіжних країн: Росії, Грузії, США, Греції.

Відзнаки Нагороджена Золотою медаллю, Почесним знаком та Спеціальним знаком Національної спілки журналістів України, дипломами фестивалів «Книга і преса Маріуполя»Наталья Харакоз // Эллины Украины. — 2018. — янв. — С.12. — (рос.)..

Медаль «Ветеран праці» Почесне звання «Маріупольчанка-2000»Наталія Харакоз. Зачарована Азов'єм // Пирнэшу астру = Сабати йылдыз = Ранкова зірка: альманах. Вип. 5. — Донецьк : Донбас, 2002. — С. 77—78. — (румей., урум., укр., рос.). — ISBN 5-7740-0762-6. Лауреатка міського конкурсу «Жінка-2008»

Твори

«Живые нити» (1989) «Мариупольские элегии» (1997) «Колокол сердца» (1999) «Подарить звезду» (2002) «Стихотворения. Миниатюры» (2004) «Храни столетья миг» (2005) «Родные берега» (2008) «Клад человека» (в збірці «Откровения», 2009) «Герои жизни и экрана» (2013) «Новеллы Азовского побережья» (2022, видана після смерті авторки з її рукописів)

Примітки

Джерела Харакоз Наталья Георгиевна // Жизнеописание заслуженных греков Украины (1778—2014 гг.). Кн. 2. — Мариуполь, 2014. — С. 446—449 : портр. — (рос.) — ISBN 978-966-2572-78-0 У Києві презентували книжку маріупольської письменниці Наталі Харакоз: про що її творчість (ФОТО)