Управління у справах релігій Республіки Туреччина (тур. Diyanet İşleri Başkanlığı, зазвичай називають просто Diyanet) є офіційною державною установою, заснованою в 1924 році наказом Мустафи Кемаля Ататюрка відповідно до статті 136 Конституції Туреччини. Виконувати деякі адміністративні обов'язки, якими раніше керував Шейх аль-Іслам, до скасування Османської імперії.

Відповідно до закону, обов'язки Діянету полягають у «управлінні справами, пов'язаними з вірою та культом релігії Іслам». «Діянет» складає щотижневі проповіді, які виголошуються в 85 000 мечетей країни та понад 2 000 мечетей за кордоном, які функціонують під управлінням дирекції. Він надає дітям освіту з Корану, навчає та наймає всіх турецьких імамів.

Діяльність та історія Під час правління Демократичної партії релігійні школи (Імам Хатиб Окуллари), які проводили уроки релігії та керувалися Діянетом, (знову) відкрилися. Кількість шкіл, що пропонують уроки Корану, зросла з 61 до 1946 року до 118 у 1948 році. З 1975 року випускники цих шкіл отримували такий самий статус, як і звичайні випускники середніх шкіл, і тому їм було надано дозвіл навчатися в університетах. У 1975 році було понад 300 релігійних шкіл, в яких навчалося майже 300 000 учнів.

У 2005 році Діянет призначив 450 жінок ваізами (проповідниками для жінок).

У 2006 році Папа Бенедикт XVI відвідав Діянет, де зустрівся з його тодішнім президентом Алі Бардакоглу та з різними турецькими мусульманськими лідерами, серед яких були муфтії Анкари та Стамбула.

Академічна та просвітницька діяльність До 2021 року «Діянет» суттєво активізував свою науково-видавничу діяльність. Станом на 2019 рік установою було опубліковано 1734 найменування книг, а за даними 2018 року — безкоштовно розповсюджено понад 9 мільйонів примірників видань.

У 2012 році організація розширила свою присутність у медіапросторі, запустивши власний цілодобовий супутниковий телеканал — Diyanet Television, паралельно розвиваючи активну діяльність у соціальних мережах.

Релігійна освіта Значне розширення відбулося у сфері дошкільної релігійної освіти. Кількість курсів вивчення Корану для дітей дошкільного віку зросла з 3 000 у 2000 році до 16 200 у 2018 році.

Статистичні показники освітньої діяльності:

Кадровий склад: Станом на кінець 2019 року було залучено 24 463 інструктори. Літні курси: У 2018 році літні курси вивчення Корану відвідали майже 4 мільйони осіб. Стратегічні плани: Згідно з програмними цілями, планувалося збільшити кількість слухачів курсів до 24 мільйонів осіб до 2023 року.

Цифрова етика та «електронний піст» У 2018 році Управління у справах релігій («Діянет») виступило з ініціативою впровадження концепції «електронного посту» (тур. e-oruç) під час священного місяця Рамадан.

Основні положення концепції:

Суть: Свідоме обмеження використання цифрових технологій та електронних пристроїв. Практика: Громадянам рекомендувалося суттєво скоротити час, проведений у соціальних мережах, а також обмежити використання смартфонів, ноутбуків та інших гаджетів. Мета: Зменшення цифрової залежності та вивільнення часу для духовного самовдосконалення, молитви та безпосереднього спілкування з близькими, що відповідає традиційним цінностям посту в ісламі.

Ця ініціатива стала відповіддю на виклики сучасної цифровізації суспільства, пропонуючи адаптацію релігійних практик до умов технологічного розвитку.

Міжнародна діяльність Організація Діянет переклала Коран багатьма мовами та допомагає безкоштовному поширенню його змістовного перекладу у світі. У рамках своєї міжнародної діяльності Діянет сприяє в реалізації релігійних потреб громадянам Туреччини та іншим мусульманським народам, надаючи релігійних вчителів (імамів) та літературу з Ісламу.

Так, наприклад, у Бельгії, починаючи з 1982 року, 62 із понад 100 турецьких мечетей підпорядковані Belçika Türk İslam Diyanet Vakfı (BTİDV). Більшість турецьки мечетей у Нідерландах також є частиною цієї організації — таких установ у 2018 році було 146.

У 1984 році в Німеччині було відкрито Турецько-Ісламський союз у справах релігій (Diyanet İşleri Türk İslam Birliği, або DİTİB), щоб задовольнити релігійні потреби великої турецької діаспори.

Примітки