Маргарета Елізабет Роос або Анна Стіна Рус — шведська військовичка-кросдресерка, солдатка шведської армії Карла XII під час Північної війни.Wilhelmna Stålberg: Anteckningar om svenska qvinnor (Swedish)
Біографія Маргарета Елізабет Роос народилася у сім'ї капітана у шведській провінції Інгрія в Карелії. Була зарахована до армії в 1713 році. Прослужила до кінця війни, під час якої відзначилася відвагою, за що отримала унтер-офіцерське звання.Borgström Eva, ed (2002). Makalösa kvinnor: könsöverskridare i myt och verklighet (Marvelous Women: genderbenders in myth and reality) Stockholm: Alfabeta/Anamma. Libris 8707902. (inb.)(Swedish)
Повідомляється, що Роос служила в полку генерал-фельдмаршала графа Карла Густава Дюккера (1663—1732), імовірно, так і не будучи викритою. Кажуть, що Роос була настільки «чоловічою» у манерах, а також мала чоловічий зріст, тож підозр щодо неї не було.Alf Åberg (Swedish): Karolinska Kvinnoöden (English: Fates of Carolinian Women) , in Swedish, page 160
Роос залишила армію в 1721 році після Ништадського мирного договору, за яким Швеція офіційно передала Інгрію Російській імперії. Після війни вона три роки працювала головним дворецьким у домі графині Дюкер Гедвіг Вільгельміни Оксенстірни (1682—1758). Але під час хвороби Роос покоївка виявила її стать і повідомила графині.
Графиня погодилася мовчати, але влаштувала їй шлюб з офіцером Джоном Густавом Ірвінгом (1683—1744), теж ветераном Північної війни. Шлюб зареєстрували в 1724 році, він тривав 20 років, протягом яких Роос народила щонайменше двох дітей. Після смерті чоловіка переїхала в Чепінг у Вестманланді. Її дочка Маргарета Шарлотта Ірвінг (1728—1765) одружилася з Нільсом Ларссоном Санделлом (1692—1757), вікарієм парафії Бро у Вестманланді. Більшу частину останніх років Роос провела з дочкою та зятем. Кажуть, що в старості вона демонструвала численні докази «чоловічого розуму».
Армійська служба Роос описана священиком в 1843 році, через 71 рік після її смерті, через що вважається непідтвердженою.
На відміну від інших військовичок, що прикидались чоловіками для служба в армії, як-от Ульріка Елеонор Столгаммер та Лісбета Олсдоттер, Маргарету Роос так і не виявили і не притягли до суду, тому вона не згадана в жодних судових документах, як і фальшиве ім'я, яке вона використовувала. Однак її історія добре відома і вважається, що вона вказує на певну толерантність і захоплення жінками, які служать солдатками, принаймні в аристократичних колах, незважаючи на те, що за тогочасним законодавством вдавати чоловіка вважалося серйозним злочином для жінки. Шлюб із чоловіком після служби також сприймався як показник того, що солдатський кросдресинг не знижує репутацію кандидатки на шлюб.
Див. також
Бріта Гагберг Ловіса фон Бурггаузен Жінки в збройних силах
Примітки
Інші джерела
Альф Оберґ (1999) Karolinska Kvinnoöden (Natur & Kultur), шведською мовою, сторінка 160
Посилання
Роос, Анна Стіна (Anteckningar om svenska qvinnor)
Джерела
Маргарета Елізабет Роос на Svenskt kvinnobiografiskt lexikon