Пі́нон тонганський (Ducula pacifica) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкають на островах Меланезії і Полінезії.
Опис
Довжина птаха становить 36-43 см, вага 370-420 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Восковиця помітно збільшена, чорна, пір'я біля основи дзьоба кремово-жовте, обличчя, лоб і тім'я темно-сірі. Шия темно-сіра, спина, плечі і крила темно-оливково-зелені, блискучі. Махові пера більш темні, менш блискучі, стернові пера темні, мають блакитнуватий відтінок, края і кінчики стернових пер мають зелений відблиск. Підборіддя кремово-жовте, скроні і горло темно-сірі. Груди бордові, живіт бордовий або рудувато-коричневий. Боки і стегна темно-сірі, іноді рудувато-коричневі. Нижні покривні пера хвоста каштаново-коричневі. Нижні покривні пера крил чорнуваті. Райдужки червоні або темно-карі, навколо очей вузькі сірі кільця. Дзьоб чорний, лапи яскраво-оранжево-червоні.
Підвиди Виділяють два підвиди: D. p. sejuncta Amadon, 1943 — острівці на північ від Нової Гвінеї, північні острови архіпелагу Бісмарка (, ), острови Грін; D. p. pacifica (Gmelin, JF, 1789) — архіпелаг Луїзіада, Соломонові острови, Фіджі, Тонга, Волліс і Футуна, Тувалу, Вануату, Кірибаті, Нова Каледонія, острови Кука, Самоа, Токелау і Ніуе.
Поширення і екологія Сірошиї пінони мешкають у Папуа Новій Гвінеї, на Соломонових Островах, Фіджі, Тонзі, Тувалу, Вануату, Кірибаті, Самоа, Американському Самоа, на Новій Каледонії, Ніуе, Токелау, Островах Кука та на островах Волліс і Футуна. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, у вологих і сухих чагарникових заростях, на кокосових плантаціях і в садах. Зустрічаються поодинці або парами, іноді зграями до 50 птахів, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами, відіграючи важливу роль у поширені деяких видів рослин. Ведуть кочовий спосіб життя, долають простори Тихого океану в пошуках сезонних плодів. Тонганські пінони є традиційним об'єктом полювання для багатьох корінних мешканців Океанії.
Збереження МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників. популяція сірошиїх пінонів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і полювання. Підвид D. c. nigrorumЮ, імовірно, вимер.
Примітки
Джерела Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996 David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001