Пі́нон білогорлий (Ducula mullerii) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах. Вид названий на честь німецького натураліста Саломона Мюллера.
Опис
Довжина птаха становить 43 см, враховуючи хвіст довжиною 12,5—13,6 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови лілова, окаймлена тонкою сірою смугою. Горло і нижня частина обличчя сріблясто-сірі. На шиї широкий чорний «комір». Верхня частина тіла яскраво-бордова, крила темно-сірі. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста темно-сірі, хвіст більш темний. На хвості широка світло-сіра смуга. Горло білувате, груди рожевувато-лілові. Нижня частина грудей і живіт рожевувато-лілові, живіт має сіруватий відтінок. Боки і стегна сіро-фіолетові, нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Дзьоб сірий, восковиця неоперена. Очі темно-карі, навколо очей вузькі жовтуваті кільця. Лапи яскраво-червоні.
Поширення і екологія Білогорлі пінони мешкають на Новій Гвінеї, на островах Ару та на західних островах Торресової протоки. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і в мангрових лісах. Зустрічаються поодинці, парами і невеликими зграйками. Живляться плодами.
Примітки
Джерела Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996 David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001 Higgins, P.J.; & Davies, S.J.J.F. (eds.) (1996): Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 3: Snipe to Pigeons. Oxford University Press: Melbourne.