Хосе́ Луса́н (; 1710—1785), також Хосе Лузан-і-Мартінес () — іспанський художник епохи бароко.
Син художника та позолотника ретабло Хуана Лусана, який одружився з Терезою, дочкою Джона Забало, котрий зокрема був художником і творцем вівтарних образів.
Біографія Завдяки заступництву сім'ї Піньятеллі Лусан навчався в Неаполі, де познайомився з майстром італійського бароко Джузеппе Мастролео. Він повернувся в Сарагосу близько 1730 року, щоб заснувати академію, яка мала великий успіх. Іспанська інквізиція призначила його рецензентом картин, а 1741 року Філіп V Іспанський призначив його позаштатним художником королівського будинку. Вивчення багатих колекцій палацу дозволило йому вдосконалити власний стиль. Слідом за похмурими тонами своїх ранніх робіт він набув смаку теплих тонів, у його палітрі переважали жовтий, охристий і червоний кольори, і він полегшив тяжкість своїх мазків. У 1760-х роках він створив великі роботи та сміливі композиції, які чітко позначили його статус як одного з найобдарованіших художників XVIII століття, що зображають релігійні сюжети.
Лусан мав великий авторитет як учитель і автор. Серед його учнів були Франциско Баїу-і-Субіас та Франсіско Гоя.
Лусан залишив Мадрид, щоб очолити Академію живопису та скульптури в Сарагосі, хоча й ненадовго, оскільки навчальний заклад зазнавав серйозних фінансових труднощів і був змушений закритися. Йому вдалося досягти її поновлення в 1784 році, але здоров'я вже не дозволяло йому викладати. Він помер у своєму рідному місті незабаром після цього, у 1785 році.
Примітки
Посилання Lorente, Stephen, «The Chapel of San Marco and the Easter Memorial Cathedral of Saragossa», Journal of Research of the College of Logroño, t. II, 1976, p. 97-103.