Вальтер Гуго Туров фон Больтенштерн (; 26 листопада 1889, Бреслау, Німецька імперія — 19 січня 1952, табір для військовополонених 5110/48 Войково, Івановська область, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія Представник знатного прусського роду. Син торговця Гуго фон Больтенштерна і його дружини Марії, уродженої Мюллер. 14 березня 1910 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — командир 71-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 липня 1940 по 20 вересня 1941 року — командир 29-ї моторизованої дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. З 20 січня 1942 року — командир дивізії №179 (з 20 квітня 1942 року — 179-ї запасної моторизованої, з 5 квітня 1943 року — запасної танкової №179, з 1 серпня 1943 року — 179-ї резервної танкової дивізії). Після розформування дивізії 1 травня 1944 року відряджений в Імперський військовий суд. 10 травня відправлений в резерв. 3 червня відряджений в групу армій «Північна Україна», проте не отримав призначення і 12 серпня повернувся в резерв. 31 січня 1945 року звільнений у відставку. В травні 1945 року заарештований радянськими окупаційними військами. Помер в таборі.
Звання
Фанен-юнкер (14 березня 1910) Фенріх (16 листопада 1910) Лейтенант (18 серпня 1911; патент від 18 серпня 1915) Оберлейтенант (18 серпня 1915) Гауптман без патенту (20 вересня 1918) 1 лютого 1922 року отримав патент від 20 вересня 1918 року. Майор (1 лютого 1932) Оберстлейтенант (1 жовтня 1934) Оберст (20 квітня 1937) Генерал-майор (14 серпня 1940) Генерал-лейтенант (15 липня 1942)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (3 жовтня 1914) 1-го класу (15 березня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (26 листопада 1916) Ганзейський Хрест (Гамбург; 14 квітня 1918) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (28 жовтня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (24 грудня 1934) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Застібка до Залізного хреста 2-го класу (24 вересня 1939) 1-го класу (2 жовтня 1939) Орден Корони Італії, командорський хрест (27 серпня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста (13 серпня 1941) — вручений генералом танкових військ Йоахімом Лемельзеном. Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Література
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997. Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 156 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena, 2. Auflage 2007, S. 233, ISBN 978-3-938845-17-2
Посилання
Біографія.