Fasti Ostienses — це хроніка римських магістратів та важливих подій з 49 до н. е. до 175 року н. е., який був знайдений в Остії, головному морському порту Риму. Разом із схожими надписами, такими як Fasti Capitolini та Fasti Triumphales у Римі, Fasti Ostienses є частиною хронології, відомої як Fasti Consulares, або Consular Fasti.

Fasti Ostienses спочатку писали на мармурових плитах у громадських місцях, або ж на Остіанських форумах, або в храмі Вулкана, божества — хранителя Остії.Bruun, «Civic Rituals in Imperial Ostia», p. 134. Згодом вони були розібрані та використовувались як будівельний матеріал. Після повторного відкриття вони були одним з основних джерел хронології ранньої Римської імперії разом з істориками, такими як Тацит, Светоній і Касій Діон.Brehmer, «Fasti Ostienses».

Історія Термін «Fasti» спочатку позначав місячний календар, який оголошувався на початку кожного місяця колегією понтифіків, де було вказано дні, які вважалися сприятливими для різних справ (fasti dies), та ті, у які це було заборонено з певних релігійних причин (nefasti dies). Ці календарі часто мали в собі дати щорічних магістратів. У багатьох стародавніх культурах одним із найпоширеніших способів позначення окремих років були імена головуючих магістратів. Консулами, що обиралися щорічно, були однойменні магістрати в Римі, і тому списки консулів, які датуються багато років тому, були корисними для позначення історичних подій. З часом, такі списки також почали називати fasti.Harper's Dictionary of Classical Antiquities, p. 662 («Fasti»).Oxford Classical Dictionary, 2nd Ed., pp. 429, 430 («Fasti»).

Розташована в гирлі Тібру, Остія була основним морським портом Риму з раннього періоду до третього століття нашої ери, коли її захопив Порт.Oxford Classical Dictionary, 2nd Ed., pp. 760—762 («Ostia»). Fasti Ostienses гравіювались в громадському місці десь у містах, проте де конкретно вони знаходились невідомо; можливо, на місцевому форумі або на стінах храму Вулкана, місцезнаходження якого теж не було встановлено. У будь-якому випадку вони, ймовірно, знаходились під наглядом Понтифіка Волкані, священника Вулкана в Остії. Це призначення декілька разів згадується у збережених фрагментах Ostienses.Bruun, «Civic Rituals in Imperial Ostia», p. 135. Різьблення остійських фасті, імовірно, розпочалося ще в часи диктатури Сулли, в 81 році до нашої ери, але найдавніша збережена частина записує події з 49 по 44 рік до нашої ери. Останній збережений рік — 175 р. н. е., але є багато прогалин, і більшість збережених років пошкоджено.

Досі невідоми, в який час фасті розібрали, щоб повторно використати будівельним матеріалом; вони, можливо, були залишені ще за правління династії Северан, проте, імовірно, що це сталося після появи християнства як державної релігії в кінці четвертого століттяBruun, «Civic Rituals in Imperial Ostia», p. 136. або й пізніше, коли місто опинилося під загрозою набігів з боку суші та моря протягом V ст. Проте, з 9 по 19 століття старе місто було фактично занедбане, і його розглядали як джерело матеріалу для будівництва в інших місцях.

Зміст Кожного року Ostienses надавали список консулів, включаючи два ординари, консулів, які вступили на посаду в січні, і традиційно давали власні імена року, а потім і усіх суфектів, консулів, які вступили на посаду після відставки або ж смерті їхніх попередників протягом року.Oxford Classical Dictionary, 2nd Ed., p. 286 («Consul»).Bruun, «Civic Rituals in Imperial Ostia», pp. 134—135. За республіки суффекти консулів могли обиратись лише у зв'язку зі смертю одного з ординарів або якщо той був вимушений піти у відставку. Але в імперські часи імператори призначали дві, чотири або навіть шість пар консулів протягом року.

Частково причина збільшення кількості консулів було виявлення прихильності до римської аристократії, перебування якої на консульстві навіть на недовгий період було великою пошаною; проте практичнішою причиною було зайняти велику кількість важливих посад в імперській бюрократії, які традиційно очолювали колишні консули.

Як правило, кожна пара консулів вступала на посаду на початку, або календи, місяця, хоча іноді консули обіймали посаду в Іди чи Нони, або в рідких випадках між цими датами. Більшість імператорів кілька разів займали консульство, як правило, виконуючи обов'язки одного з ординарів, а потім піддаючи у відставку, часто вже в січневі іди.

Крім консулів, Ostienses перерахували місцевих duumviri jure dicundo, головних магістратів Остії, яким також було доручено проводити перепис населення кожней п'ятий рік. За кілька років також згадуються префекти, але це також були місцеві чиновники, які часто носили імена тих самих сімей, які регулярно постачали міські дуумвіри.

Розташовані між римськими консулами та остіанськими магістратами, Ostienses описують важливі події, до прикладу ті, що пов'язані з імператором або імператорською сім'єю, смерть видатних осіб, а також освячення статуй і храмів. Більшість уваги зосереджена на подіях у Римі, хоча також зафіксовано декілька подій місцевого значення для Остіан, включаючи призначення нових жерців Вулкана та пожертвування конгіарії.

Хоч і збережені частини фасті охоплювали майже двісті двадцять п'ять років, лише близько вісімдесяти п'яти років збереглися частково. Більше того, на відміну від Fasti Capitolini, ці фасті не реєстрували родини консулів, що неабияк ускладнювало просопографію Імперії. Тим не менш, Fasti Ostienses є надзвичайно цінними як джерело для імен та хронології багатьох консулів, які займали посади під час імперії.

Транскрипція У наступних таблицях наведено суддів та події з останньої реконструкції Fasti Ostienses., 245, 4531–4546, 5354, 5355. Роки, подані в колонках ліворуч, засновані сучасною наукою; оригінальний напис не містить років. Частини назв та тексту в квадратних дужках вставлено. Крапки (крапки) були подані для скорочень. Відсутній текст позначається крапками в дужках, [. . . ]. У цих таблицях використовуються сучасні конвенції для розрізнення між I та J, а також U та V. В іншому випадку назви та примітки наводяться так, як написано у фасті.

магістратури

Coss. = консули, консули Суф. = consules sufffecti IIviri = дуумвіри, дуумвіри cpq = censoria potestate quinquennales, з правом проводити п'ятирічну перепис населення Praef. = praefecti, префекти pc = patronus coloniae, покровитель колонії ppc = patronus perpetuus coloniae, вічний покровитель колонії Кал. = ex Kalendis, від календ, або ad Kalendas, день «x» перед календою (перший день кожного місяця). Не = ex Nonis, від Nones, або ad Nonas, день 'x' перед Nones (сьомий день березня, травня, липня та жовтня і п'ятий день усіх інших місяців). id. = ex Idibus, від Ід, або ad Idus, день «x» перед Ідами (п'ятнадцятий день березня, травня, липня та жовтня та тринадцятий з усіх інших місяців).

Преноміна У Fasti Ostienses з'являються такі преноміни. Більшість регулярно скорочувалися.

A. = Aulus Ap. = Appius C. = Gaius Cn. = Gnaeus Faustus (not abbreviated) L. = Lucius M. = Marcus M'. = Manius P. = Publius Q. = Quintus Ser. = Servius Sex. = Sextus T. = Titus Ti. = Tiberius

Перше століття до нашої ери Рік</br> е Рік</br> AUC магістратура магістрати Інший текст 49 705 Coss. [. . . ]</br> [. . . ] Помпей [s urbem reliquit] 48 706 Coss.</br></br> IIviri [C.] Цезар</br> [П. Сервілій]</br> М. Acil[ius]</br> [. . . ] Помпей Ал[exandriae occisus]</br> habitatio po[pulo remissa] 47 707 Coss.</br></br> IIviri [В.] Фуфій</br> [П. Ватиній]</br> Q. Vitell[ius]</br> [. . . ] 46 708 Coss.</br></br> IIviri C. Цезар</br> [М. Емілій]</br> А. Вітеллі[нас]</br> [. . . ] annus або [dinatione Caesaris]</br> mutatus aed[es Veneris Genetricis]</br> dedicata ep[ulum et congiarium dat[um]</br> naumachia [. . . ] 45 709 Coss.</br></br> Суф.</br> IIviri П. Фабій</br> [C. Требоній]</br> [C. Каніній]</br> К. Вітеллі[нас]</br> [. . . ] 44 710 Coss.</br></br> Суф. C. Цезар</br> [М. Антоній]</br> П. [Корнеліус] Цезар pare[ns patriae occisus]</br> Populo legavit viritum HS CCC et</br> hortos tr[ans Tiberim . . . ]</br> Роки 43 до нашої ери до 1 нашої ери відсутні</br></br>

Перше століття нашої ери