Ваські́вці (Восківці) — село в Україні, у Срібнянській селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 700 осіб (291 двір). До 220 року орган місцевого самоврядування — Васьковецька сільська рада. Розташоване на берегах р. Тростянця (правої притоки р. Лисогору), за 15 км від центру громади та за 22 км від залізничної станції Блотниця.

Історія

Поблизу села курган 2-1 тис. до н. е.

Вперше згадуються 1666 року як «Восківці». Входили до Срібнянської, з 1761 — до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького повіту (1782—1923), до Срібнянського району Прилуцького округу (1923—1930).

Гетьманщина

Спочатку село мало назву «Восківці» (від слова «воск» — тут були поширені бджільництво і видобування воску), але з часом перетворилося на сучасну назву. 1666 — 38 господ, селян, з них 27 «орали на 4-х волах, 11 — на 2-х волах»; козаки не показані. В 17 ст. вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче».

Близько 1700 гетьман Іван Мазепа надав його князю Юрію Четвертинському; потім деякий час селом володів брат його Ян Четвертинський. 1723 В. були відписані на Малоросійську колегію. Коли б.т. М. В. Скоропадський (племінник гетьмана І. Скоропадського) одружився з дочкою Четвертинського, він одержав у посаг В., володів ними і в 1737; у цей час у селі було 70 господарств селян і 59 господарств козаків (18 виборних, 41 підпомічник). У 1780—117 дворів (160 хат) селян, 5 дворів (12 хат) підсусідків, 46 дворів (82 хати) козаків.

У другій половині 18 ст. Васьківці перейшли до сина — б. т. Петра Михайловича Скоропадського, якому належало 511 душ чол. і 564 душі жін. статі селян (1782). Після Петра село успадкувала єдина його дочка Параска, котра вийшла заміж за генер.-лейт. Ів. Нєплюєва. Будучи бездітною, Параска продала В. майору Чоглокову. Після смерті Параски (1796) двоюрідні брати її, Михайло і Петро Яковичі Скоропадські, через суд повернули село собі.

Імперський період

1797 наліч. 1000 душ чол. статі податкового населення.

Найдавніше знаходження на мапах 1812 рік

У пер. пол. 19 ст. В. належали Скоропадським і Маркевичам (останні купили частину селян у О. Скоропадської). Деякий час у В. жив з своєю родиною майбутній поет, музикант, етнограф, історик і видатний збирач архівних документів Микола Андрійович Маркевич. У селі була садиба Маркевичів — двоповерховий кам'яний будинок, фруктовий сад, ставок (садиба спалена у 1917 році). У селі діяла дерев. Успенська ц-ва, побудована 1855 (перша ц-ва збудована до 1666), і приписана до неї мурована Іоанно-Предтечинська ц-ва у х. Тростянці (1859).

У 1859 — 292 двори, 2037 жит.. Згідно з реформою 1861 у В. створено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковано 2 сільс. громади (560 ревіз. душ). Козаки В. підлягали Никонівському волосному правлінню відомства Палати державного майна. Після реорганізації волостей В. 1867 р. увійшли до Сокиринської вол. 1-го (1837—1865), пізніше (1865—1923) 2-го стану. 1886 — 220 дворів селян (2 казенних, 218 власників; останні входили до 2-х сільс. громад — кол. Маркевича та Скоропадського), 138 дворів козаків, 9 дворів міщан та ін., 395 хат, 2084 жит.; діяли: дерев. ц-ва, земське початкове училище (засн. 1858; у віданні земства з 1872), шинок, крамниця, базар у кожний четвер, 26 вітряків.

1910 — 460 госп., з них козаків — 175, селян — 267, євреїв — 2, ін. непривілейованих — 10, привілейованих — 6, наліч. 2635 жит., у тому числі 19 теслярів, 17 кравців, 7 шевців, 2 столяри, 10 ковалів, 1 слюсар, 243 ткачі, 1 візник, 102 поденники, 16 займалися інтелігентними та 173 ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 2125 дес. придатної землі. Діяли дерев. Успенська ц-ва (у рад. період закрита), земське училище, у якому навчалося 97 хлопч., церковно-парафіяльна школа та школа грамоти.

У 1911 — село Сокиринської волості Прилуцького повіту Полтавської губернії, 2348 мешк. Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. Издание Полтавского губернского статистического комитета. Полтава. Электрическая типография Д.Н. Подземского, Петровская ул., соб. дом. 1912. .

Доба УНР та комуністична присутність

З 1917 — у складі УНР. З 1921 — стабільний комуністичний режим. 1923-30 рр. В. — центр сільради. 1925—557 дворів, 2764 ж.; 1930 — 586 дворів, 2831 ж. (цифра з даних перепису населення 17 грудня 1926 року. Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическимперечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. / Народный комиссариат внутренних дел, Статистическое бюро. ‒ М.: Издание НКВД, 1929. ‒ 322 с..), діяв тепловий млин. Із залишків зруйнованого будинку садиби Маркевичів 1928 збудовано школу. 1930 насильно закрито православну церкву, яку відразу після цього осквернили -там зробили клуб.Васьківці // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 84 Тоді ж комуністи вдалися до систематичного терору проти незалежних господарників, який переріс у голодомор — масові убивства голодом.

Голодомор

«Інформаційний лист уповноваженого Варвинського райкому кп(б)у по с. Васьківці І. Сніжка до райкому КП(б)У про відмову керівництва виконувати план хлібозаготівлі через відсутність хліба

17 лютого 1932 р.

1. Справа з виконанням плану хлібозаготівлі по сільраді станом на 17 лютого зірвана. Лютневе завдання з 450 ц виконано на 10,5 %.

2. Колгоспні бригади, які працювали окремо по колгоспу, не працюють < зняті з роботи головою колгоспу, він* секретар партгрупи.

3. З боку секретаря партгрупи тов. Горба проведена робота серед колгоспників та колгоспівського активу про те, що в колгоспників хліба немає і нам нічого робити. Заява тов. Горба 17 лютого про те, що я не можу проводити хлібозаготівлі серед колгоспників, тому що в них хліба немає, що в мене є 150 заяв колгоспників, які просять хліба.

4. На пленумі сільради вкупі з активом 17 лютого мною вжито самих рішучих заходів щодо ліквідації такої думки й рішуче пленум засудив таку думку, домагаючись виконання до 20 лютого 1932 р.

5. З боку секретаря партгрупи проявлено явно на практиці правоопортуністичні дії, про що зафіксовано в постанові партгрупи.

Уповноважений РПК Сніжок»Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932 6 1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. < Чернігів: Деснянська правда, 2008. С. 737..

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська68798.14%російська131.86%Усього700100%

Відомі люди

Батрименко Василь Іванович — доцент Національного університету імені Тараса Шевченка.

Галерея

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Посилання

Погода в селі Васьківці