Па́куль — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній територіальній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Пакульська сільська рада.
Населення становить 800 .
Назва Старі люди ще й досі згадують розповіді своїх пращурів, про те, що назва села виникла від слів: «Покуль поживемо тут» та «Покуль почекаємо інших», які сказали перші поселенці села, коли проходили цією місцевістю. Так і виникла назва села Пакуль та річки Пакульки.
Цими першими поселенцями були або люди, які тікали від монголо-татар, або монахи з Печерських гір Києва, на яких розгнівався київський князь, або ж ті, які добиралися човнами з Києва до Чернігова (або ж навпаки — з Чернігова по річці Білоус, входячи в її притоку Стругу, яка з'єднувалась волоком з річкою Пакулькою, можна було вийти човнами в Дніпро), і в районі сучасного Пакуля влаштовувались на відпочинок: «покуль жили» або «покуль чекали» інших.
Історія
Час заснування За переказами, село Пакуль належало преподобному князеві Миколі Святоші (помер 1143), синові Чернігівського князя Давида Святославича. Коли ж Святоша оселився у Києво-Печерському монастирі, то згодом Пакуль та село Навози (з 1962 року — Дніпровське) перейшли до монастирського володіння. Однак в літературі зустрічаємо твердження, що село виникло у другій половині XIV ст., а перша письмова згадка відноситься до 1609 року.
Литовсько-Польська доба Село зазнало литовського і польського утисків. Після Люблінської унії 1569 року у Пакулі отримали маєтності представники роду Посудевських-Унучко. Окрім поляків, тут оселилися вихідці з Литви, Білорусі, Росії, інших країв. Поселенці тодішнього Пакуля розмовляли руською мовою.
Козаччина 3 1628 року Пакуль залишався промисловою вотчиною Києво-Печерської лаври. Починає відроджуватися господарське життя: рудня, гутний промисел, цегельня, дьогтярний промисел, бортництво, паперовий завод.
Намісник Києво-Печерської лаври отець Модест та отець Діонісій 29 березня 1710 року заснували церкву святої Трійці, а ієромонах Погребинський 8 вересня 1713 року подарував храмові срібний келих з дарчим написом. 1755 року в Описі села Пакуль зустрічаємо запис про те, що в селі є школа та шпиталь.
За Генеральним переписом Лівобережної України 1765-1769 років, село перебувало у складі Любецької сотні Чернігівського полку. Козацько-шляхетські роди Татаренків-Міхнових, Унучок-Посудевських, Гаркуш, Міхневичів, Черниченків, Стародубів також мали у Пакулі маєтності.
Імперський період Наприкінці XVIII ст. промислова вотчина Києво-Печерського монастиря перейшла до державної казни. Відповідно до указу імператора Павла І «Про поділ казенних сіл на волості і про порядок їх внутрішнього управління» у 1797 р. утворилася Пакульська волость Чернігівського повіту з волосним управлінням. З :1806 р. село належало поміщикам Грабовським.
За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало (555 чоловічої статі та 605 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарств, існували православна церква, приходське училище, сільська управа, відбувалось 2 щорічних ярмарки.
Станом на 1886 у колишньому державному й власницьке селі, центрі Пакульської волості мешкало , налічувалось 157 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, водяний і 13 вітряних млини, маслобійний завод.
.
Радянський період У 1917—1920 роках влада у селі змінювалась кілька разів.
З 1923 року - районний центр Чернігівської округи Чернігівської губернії, куди увійшли населені пункти колишньої Пакульської волості, 300 дворів, 1800 мешканців.
На території сіл Пакульської сільської ради в роки німецько-радянської війни діяв партизанський загін ім. Коцюбинського. Нацистські окупанти за зв'язок з партизанами 6 травня 1943 спалили село, як і багато інших населених пунктів Чернігівщини та сусідньої Білорусі. З с. Семенягівка Пакульської сільської ради Герой Радянського Союзу Йосип Андрійович Конюша, з с. Пакуль учасник Параду Перемоги в червні 1945 року в Москві Федір Іванович Цибуля.
Під час реокупації сіл Чернігівського району німці робили спроби затримати просування військ генерала Пухова — село Пакуль в вересні 1943 року зазнало німецького авіабомбардування. У вересні-жовтні 1943 року до лав армії вступають мобілізовані юнаки призивного віку, партизани, які продовжують громити німецькі війська на Правобережній Україні.
Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району.
У ході російського вторгнення в Україну, Пакуль був окупований з 21 по 31 березня 2022 року.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними : МоваКількістьВідсотокукраїнська83298.46%російська80.95%вірменська30.36%білоруська10.12%інші/не вказали10.11%Усього845100%
Святині Троїцька церква (:1710 р.) — чудова пам'ятка української церковної архітектури. Церква була дерев'яною, п'ятиверхою, хрещатоюВечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. — Київ : Науково-дослідницький інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. — С. 167—169.. Український мистецтвознавець С. А. Таранушенко 1928 року дослідив, обміряв і сфотографував цей храм. Троїцька церква була зруйнована у середині 1930-х років.
Видавець Олександр Савчук за підтримки Українського культурного фонду 2021 року здійснив унікальний проєкт — видав дослідження С. Таранушенка «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю», у якій текст ілюстровано кресленнями, світлинами та 3D моделлю зруйнованого храму.
Основні споруди На тер. П. в урочищі Попова Гора виявлено городище і поселення часів Київської Русі (XI—XIII ст.). :1955 встановлено пам'ятний знак на братській могилі рад. воїнів, полеглих :1943, при визволення села; 1973 — пам'ятний знак на місці, де 20 — 23.09.1943 р. воїнів 13-ї армії під командуванням генерала М. П. Пухова форсували р. Дніпро. Знак — гранітний камінь (висота — 2,6 м), на яку закріплено меморіальну дошку з пам'ятним написом.
Відділення зв'язку, школа, фельдшерсько-акушерський пункт, Пакульське лісництво, Будинок культури на 350 місць.
2003 — освячено нове приміщення Троїцької церкви села Пакуль.
11 жовтня 2011 — село газифіковане. Символічний смолоскип у Пакулі урочисто запалили перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Станіслав Прокопенко, голова Чернігівської РДА Микола Кудрик.
Пакуль в літературі В епічному романі Володимира Дрозда "Листя землі", за який йому у 1992 році була присуджена Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка, події відбуваються у с. Пакуль. Це не документальний твір - пакульці в нім як збірний образ українців: "книга про долю поколінь, які стали творцями і жертвами незнаного досі в історії за його масштабами і глибиною соціального досліду" - українська версія "Сто років самотності"."Багато різного балакають у Пакулі, одне відомо достеменно, бо так у Книзі днів записано: пакульці від сонця свій рід ведуть. Мати-сонце народило Ладу, Лада народила Живу, Жива народила Єву, Єва народила Катерину, Катерина народила Оксану, Оксана народила Марію, Марія народила Наталку, Наталка народила Солоху, Солоха народила Вівдю, а Вівдя народила Уляну — від пакульського горщечника Кузьми."
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Література Кудрицький А. В. Чернігівщина. — К., 1990. Курданов А. Голос пам'яті: Історія села Пакуль та його околиць. — Чернігів, 1998. — 327 с. Студьонова Л. В. Ось де, люди, наша слава : (бесіди про Чернігівське козацтво). — Київ, 2004. — 172 с. Пакуль поживемо тут : збірник статей і матеріалів з історії села Пакуль. — Ніжин, 2010. — 700 с. Таранушенко С. Троїцька церква 1710 року в селі Пакуль на Чернігівщині // Таранушенко С. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури : книга з доповненою реальністю. — Харків : Видавець Олександр Савчук, 2021. — С. 29—72 : фот.
Посилання Погода в селі Пакуль Є ТАКЕ СЕЛО — ПАКУЛЬ Збірник матеріалів по історії українсько-руського роду Топографічна карта Пакуля Історія міст та сіл punkt.html Населені пункти Любецької округи
Примітки