Ізраїль є асоційованою державою Європейського Союзу. Відносини між двома країнами оформлені в Європейській політиці сусідства (ЄПС), Євро-середземноморському партнерстві та Середземноморському Союзі.

Основні правові зв'язки між Ізраїлем та ЄС встановлені Угодою про асоціацію 1995 року. Кілька інших угод стосуються галузевих питань.

Відносини між Ізраїлем та Європейським Союзом загалом позитивні на економічному рівні, хоча на політичному рівні вплинув ізраїльсько-палестинський конфлікт.Del Sarto, Raffaella A. (2014). ‘Israel and the European Union: Between Rhetoric and Reality’, in Colin Shindler (ed.) Israel and the Great Powers: Diplomatic Alliances and International Relations beyond the Middle East, London: I.B. Tauris, pp. 155-186. Зокрема, Ізраїль розглядає чотири десятиліття декларацій ЄС щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту як односторонні та пропалестинські.

Історія

Ізраїль і Європейська економічна спільнота встановили дипломатичні відносини ще в 1959 році. Перша угода про зону вільної торгівлі була підписана в 1975 році. У Раді в Ессені в 1994 році ЄС продемонстрував свою готовність встановити особливі відносини з Ізраїлем.

Багатосторонньо Ізраїль бере участь у Барселонському процесі 1995 року (Євро-Середземноморське партнерство ) та наступному в 2008 році Союзі для Середземномор’я, а з 2003 року – у Європейській політиці сусідства (ЄПС).

У двосторонньому порядку, після Угоди про співробітництво в 1975 році, Угода про асоціацію набула чинности в 2000 році, яка передбачала пільговий економічний, комерційний, технологічний та науково-дослідний статус між сторонами. Вона включала заходи щодо створення зони вільної торгівлі промисловими товарами, лібералізації торгівлі сільськогосподарськими товарами, послугами та руху капіталу. Угода також заклала основу для культурного, наукового та політичного співробітництва.

Угода про асоціацію між ЄС та Ізраїлем (2000) Угода про асоціацію між ЄС та Ізраїлем формує правову основу, яка регулює відносини між Ізраїлем та Європейським Союзом, створена за зразком мережі євро-середземноморських угод між Союзом та його партнерами на південному фланзі Середземного моря.

Угода з Ізраїлем включає угоди про вільну торгівлю промисловими товарами та пільгові угоди щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією (нова угода тут набула чинности в 2004 році) і відкриває перспективу для більшої лібералізації торгівлі послугами та сільськогосподарськими товарами з 2005 року. Угода про асоціацію була підписана в Брюсселі 20 листопада 1995 року та набула чинности 1 червня 2000 року після ратифікації парламентами 15 держав-членів, Європейським парламентом та Кнесетом. Він замінює попередню Угоду про співробітництво від 1975 року.

Угода про асоціацію створила два основні органи діалогу ЄС-Ізраїль. Рада асоціації ЄС-Ізраїль (відбувається на рівні міністрів) та Комітет асоціації ЄС-Ізраїль (відбувається на рівні вищих посадових осіб) зустрічаються через регулярні проміжки часу для обговорення політичних та економічних питань, а також двостороннього та регіонального співробітництва.

У статті 2 Угоди про асоціацію зазначено:

Спір про преференційний режим для ізраїльської продукції, що походить з палестинських територій Товари з ізраїльських поселень на окупованих палестинських територіях не підпадають під дію угоди про вільну торгівлю, оскільки не вважаються ізраїльськими.

З 1998 року Ізраїль та ЄС ведуть суперечку щодо правового режиму продукції, що експортується до ЄС з окупованих палестинських територій. Ізраїль стверджує, що вони виробляються на його митній території і, таким чином, повинні підпадати під дію Угоди про асоціацію та користуватися преференційним режимом. ЄС стверджує, що території не є частиною Ізраїлю і є незаконними згідно з міжнародним правом, і тому такі продукти не мають переваги від преференційного режиму.Guy Harpaz, "The Dispute over the Treatment of Products Exported to the European Union from the Golan Heights, East Jerusalem, the West Bank and the Gaza Strip – The Limits of Power and the Limits of the Law", Journal of World Trade, 38(6), 2004, p. 1049–1058

У 2001 році Європейська комісія підтвердила відсутність преференційного статусу для таких продуктів, що викликало обурені реакції Ізраїлю, хоча економічне значення ізраїльської продукції, що базується на територіях, дуже обмежене (100 мільйонів євро на рік на загальну суму 6 мільярдів євро). /рік). На відміну від ЄС, Сполучені Штати визнають безмитні товари, що експортуються з територій згідно з угодою про вільну торгівлю від 1985 року.Guy Harpaz, "The Dispute over the Treatment of Products Exported to the European Union from the Golan Heights, East Jerusalem, the West Bank and the Gaza Strip – The Limits of Power and the Limits of the Law", Journal of World Trade, 38(6), 2004, p. 1049–1058

У 2004 році було обговорено рішення, згідно з яким ізраїльська влада вказує в сертифікаті походження географічне розташування виробничого майданчика (наприклад, Ізраїль, Баркан), не вказуючи, чи походять товари з територій. Тоді митні органи ЄС можуть визначити точне походження та надати преференційний режим лише для товарів із власне Ізраїлю, надаючи де-факто значення політиці ЄС щодо невизнання територій як частини Держави Ізраїль.Guy Harpaz, "The Dispute over the Treatment of Products Exported to the European Union from the Golan Heights, East Jerusalem, the West Bank and the Gaza Strip – The Limits of Power and the Limits of the Law", Journal of World Trade, 38(6), 2004, p. 1049–1058

Рішення Європейського суду у 2010 році у справі Brita підтвердило, що товари, що походять із Західного берега, не відповідають вимогам преференційного митного режиму відповідно до Угоди ЄС та Ізраїлю, і що протилежні твердження ізраїльської влади не є обов’язковими для митних органів ЄС. У своїх міркуваннях Суд ЄС посилався на наявність двох чітких і рівноправних угод про асоціацію, одна з Ізраїлем, що поширюється на «територію Держави Ізраїль», і одна з ООП, що поширюється на територію Західного берега і Сектор Газа, а також на загальний принцип міжнародного звичаєвого права, згідно з яким зобов'язання не можуть бути покладені на третю сторону без її згоди. Суд дійшов висновку, що Угода ЄС-Ізраїль не може тлумачитися таким чином, щоб змусити палестинську владу відмовитися від свого права здійснювати компетенцію, надану їм згідно з Угодою ЄС-ООП, і, зокрема, утримуватися від здійснення права на видачу митних документів, що підтверджують походження товарів, вироблених на Західному березі і в секторі Газа. Звідси випливає, що продукти походженням із Західного берега не підпадають під територіальну сферу дії Угоди між ЄС та Ізраїлем і, отже, не відповідають вимогам преференційного режиму за цією угодою."EU Eyes Exports from Israeli Settlements" by Christoph Schult in Bloomberg Business Week Global Economics 14 July 2009"EU court strikes blow against Israeli settlers" by Andrew Rettman (EUObserver, Feb. 25, 2010)

У 2015 році МЗС Ізраїлю оголосило, що «Ізраїль призупиняє свій дипломатичний діалог з ЄС на різних форумах» через політику, яку ЄС ухвалив щодо маркування продуктів із Західного берега. Ізраїль висловив невдоволення, що «ЄС вибрав з політичних міркувань зробити такий винятковий і дискримінаційний крок, натхненний рухом бойкоту, особливо в цей час, коли Ізраїль стикається з хвилею тероризму, спрямованою на всіх і всіх його громадян», додавши, що рішення про маркування «має наслідки для відносин Ізраїль-ЄС». Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху повторив, що це рішення було «лицемірним і [встановило] подвійні стандарти», додавши, що ЄС «повинно бути соромно» за свої дії. Сполучені Штати заявили, що не розглядають крок ЄС як бойкот.

Галузеві угоди

Угода про вільну торгівлю фармацевтичними препаратами ACAA (2012 р.) Оновлення Угоди про асоціацію вже давно призупинено після голосування в Європейському парламенті за відкладення цього питання в грудні 2008 року через триваюче будівництво поселень і блокаду сектора Газа.http://www.bdsmovement.net/?q=node/229

Угоди про оцінку відповідности та прийняття промислових продуктів (ACAA), які зосереджені на фармацевтичній продукції, були прийняті Європейським парламентом 23 жовтня 2012 року після дебатів, які тривали більше двох років. Ратифікація ACAA спростить експорт ізраїльських фармацевтичних та інших товарів до 27 країн-членів ЄС, і навпаки. Після суперечливих дебатів 379 членів Європарламенту проголосували «за», а 230 — проти. ACAA відповідають рішенню Британії про непреференційний доступ до товарів, вироблених в ізраїльських поселеннях.

Угода про відкрите небо У червні 2013 року Ізраїль та ЄС підписали угоду про відкрите небо, яка набула чинности у 2018 році.

Сфери співпраці

Торгівля Торгівля між ЄС та Ізраїлем здійснюється на основі Угоди про асоціацію. Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером Ізраїлю. У 2013 році загальний обсяг двосторонньої торгівлі (без діамантів ) перевищив 27 мільярдів євро. У 2013 році 32% експорту Ізраїлю (крім діамантів) надійшло до ЄС, а 34% його імпорту (без діамантів) – з ЄС.

Загальна торгівля ЄС з Ізраїлем зросла з 19,4 млрд євро в 2003 році до 31,0 млрд євро в 2012 році і 31,4 млрд євро в 2013 році. Експорт ЄС до Ізраїлю в 2013 році досяг 17,9 млрд євро, тоді як імпорт з Ізраїлю становив 13,5 млрд євро. Дефіцит торгівлі з Ізраїлем становив 4,4 мільярда євро на користь ЄС у 2013 році.

Відповідно до Євро-Середземноморської угоди ЄС та Ізраїль мають вільну торгівлю промисловими продуктами. Сторони надали одна одній значні торгові поступки на певну сільськогосподарську продукцію у формі зниження або скасування тарифів у межах квот або в необмеженій кількості.

Наука і культура Ізраїль був першою неєвропейською країною, яка була приєднана до Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень і технічного розвитку (RTD). Особливий статус Ізраїлю є результатом його високого рівня наукового та дослідницького потенціалу та густої мережі давніх відносин у науково-технічному співробітництві між Ізраїлем та ЄС. Європейська комісія підписала угоду з Ізраїлем у липні 2004 року, що дозволяє йому брати участь у проєкті ЄС « Галілео» щодо створення глобальної навігаційної супутникової системи. Станом на 2014 рік Ізраїль був членом Європейської наукової організації CERN, ставши єдиним неєвропейським членом.

Європейсько-середземноморські регіональні програми Ізраїль через свій високий національний дохід не має права на двостороннє фінансування в рамках MEDA. Проте вона брала участь у широкому спектрі євро-середземноморських регіональних програм, що фінансуються в рамках MEDA:

Молоді ізраїльтяни беруть участь у програмах молодіжного обміну разом зі своїми європейськими та середземноморськими колегами в рамках Програми дій для молоді Євро-Середовищі. Ізраїльські режисери отримали вигоду від фінансування та навчання в рамках Євро-Мед аудіовізуальної програми.Euro-Med Audiovisual Programme – official website Ізраїльські університети беруть участь у форумі економічних інститутів FEMISE, а торгові палати та асоціації роботодавців беруть участь у таких програмах, як UNIMED та ArchiMedes. Такі інститути, як Управління старожитностей Ізраїлю, беруть участь у Euromed Cultural Heritage.

Відкриті питання

Позов про розкриття фінансування ЄС ізраїльських неурядових організацій Європейський Союз піддавався критиці за фінансування ізраїльських правозахисних неурядових організацій (НУО). NGO Monitor стверджує, що вони виявили понад 48 мільйонів доларів США, які були виділені ізраїльським та палестинським НУО Європейською комісією. У відповідь ізраїльський Кнесет спробував прийняти два законопроєкти, які обмежують суму, яку може пожертвувати іноземний уряд або організація. Однак ці два законопроєкти так і не були прийняті.