Базилі́ка Свято́го Петра́ () — будівля, яка протягом IV—XVI століть стояла на місці сучасного собору Святого Петра в Римі. Будівництво базиліки, розташованої на місці, раніше займаному амфітеатром Нерона, почалося в період правління імператора Костянтина I. Для того щоб відрізняти її від сучасного собору Святого Петра, базиліку часто називають «старою».
Будівництво базиліки почалося за наказом імператора Костянтина між 318 та 322 роками та зайняло близько 30 роківMarian Moffett, Michael Fazio, Lawrence Wodehouse, A World History of Architecture, 2nd edition 2008, pp. 135.
Вівтар містився над могилою, яку з II століття вважають похованням апостола Петра, який прийняв 66 року мученицьку смерть у цирку Нерона.
Протягом наступних дванадцяти століть базиліка поступово набула величезного впливу, зрештою ставши головним центром паломництва в Римі.
У базиліці проходили папські коронації, й 800 року в ній короновано Карла Великого як імператора Заходу. 846 року базиліку розграбували і частково зруйнували сарацини Davis, Raymond, The lives of the ninth-century popes (Liber pontificalis) , (Liverpool University Press, 1995), 96..
Примітки