Світли́чний Іва́н Євгенович (народився 16 грудня 1988, Харків) — український художник. Основний напрямок роботи — мистецтво нових медіа, відеоарт, саундарт, також працює з інсталяціями, скульптурою, графікою.
Учасник Венеційській бієнале 2017 (в рамках Українського Павільйону).
Лауреат премії Премії імені Казимира Малевича 2018.
Життєпис Народився у м. Харкові, у родині художника-нонконформіста — Світличного Євгена та філологині, спеціалістки з класичної філології — Світличної Євгенії. Закінчив у 2012 році Харківську державну академію дизайну та мистецтв, факультет станкової та монументальної скульптури.
Також навчався у майстернях Віталія Кулікова, Володимира Шапошникова, Володимира Кочмара.
Творчість
Професійну творчу діяльність Іван Світличний розпочав у 2008 році.
У 2017 він, разом з художниками Лєрою Полянськовою та Максом Роботовим, став співзасновником експозиційного середовища Shukhliada — онлайн платформи для незалежних художніх та кураторських проєктів.
У 2018, у цьому ж складі, художники започаткували Photinus — ком'юніті, що спрямоване на розвиток мистецтва нових медіа в Україні.
Вибрані персональні виставки:
«Добре проторені зв'язки», спільно з Photinus, Музей Кіно Довженко-Центру, Київ, Україна (2021). «GRAMMAR. FIX.», Львівський муніципальний мистецький центр, Львів, Україна (2021). «GRAMMAR. FIX.», Voloshyn Gallery , Київ, Україна (2019). саундперфоманс «Human touch. І густішає тиша», спільно з артгрупою SVITER, WRO Art Center, Вроцлав, Польща (2018). алгоритмічне середовище «Verbatix», спільно з артгрупою SVITER, transmediale Vorspiel, Берлін, Німеччина (2018). «Udy — Cervo», галерея In Primo Luogo, Турин, Італія (2014). саундперфоманс «0 dB/10³», Національний художній музей України, Київ, Україна (2014). «Субобраз», PinchukArtCenter, Київ, Україна (2014). саундперфоманс «Футуристична реконструкція», спільно з артгрупою SVITER, Центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр», Харків, Україна (2012). Вибрані групові виставки
«Україна. Інший погляд на взаємини», Міжнародний культурний центр, Краків, Польща (2021). «Living Archives», Digital Cultures, Варшава, Польща (2019). «Десь зараз», галерея Labirynt, Люблін, Польща (2018). «Документація тотального саундперформансу», у спільно з артгрупою SVITER та Лесею Хоменко, Fridman Gallery, Нью-Йорк, США (2018). «Ступінь залежності», BWA Wrocław, Вроцлав, Польща (2016). Міжнародний симпозіум сучасного мистецтва Бірючий, півострів Бірючий, Україна (2013). «Місце зустрічі», «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив», Донецьк, Україна (2013). ARSENALE 2012 – перша Київська міжнародна бієнале сучасного мистецтва, Мистецький Арсенал, Київ, Україна (2012).
Роботи знаходяться у колекції Національного художнього музею України, колекції Cittadellarte-Fondazione Pistoletto.
Отримав Премію імені Казимира Малевича у 2018, був номінований на премію Pinchuk Art Prize 2018, 2015, 2013, 2011 роках.
Учасник резиденцій U – Jazdowski, Варшава, Польща (2020), Edinburgh Sculpture Workshop, Единбург, Шотландія (2019), Cittadellarte-Fondazione Pistoletto, Б'єлла, Італія (2014).
Роботи Івана Світличного спрямовані на діалог та взаємодію з аудиторією, через використання та поєднання сучасного медіа (відео, звук, перформанс та інсталяція) з класичними матеріалами (метал, дерево, камінь).
Примітки