277-ма мотострілецька дивізія  — з'єднання мотострілецьких військ Радянської армії чисельністю у дивізію, що існувало у 1932—1992 роках. Дивізія дислокувалася на Далекому сході.

Після розпаду СРСР у 1992 році перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

Історія Початок історії з'єднання веде від 2-ї колгоспної стрілецької дивізії, що була створена у селі Лутківка-Медведицьке Шмаківської району Уссурійської області ДВО, що була у складі унікального Особливого колгоспного корпусу у складі ОЧДСА створеної за наказом Революційної військової радиПриказ Революционного военного совета СССР № 0015 от 20 марта 1932 года.. Дивізія сформована 14 травня 1932 року, що стало датою святкування ювілеїв дивізії, а потім бригади.

Радянсько-німецька війна У роки німецько-радянської війни з'єднання існувало як 66-та стрілецька дивізія (66 СД). 19 травня 1945 нагороджена орденом Кутузова II ступеня.

Радянсько-японська війна У кінці Другої світової війни 66-та стрілецька дивізія взяла участь у Радянсько-японській війні. У складі 2-го Далекосхідного фронту Робітничо-селянської Червоної армії 66 СД боролася в ході Харбін-Гіринської наступальної операції проти угруповання японських військ у Маньчжурії.

За зразкове виконання завдань командування в бойових діях проти японських військ при форсуванні річки Уссурі, прориві Хотунського, Мішаньського, Пограничненського, Дунінського укріпрайонів, оволодінні містами Мішань, Гірин, Яньцзи, Харбін і проявлені при цьому доблесті й мужності 19 вересня 1945 року 66-та стрілецька дивізія нагороджена орденом Кутузова II ступеня. У частинах дивізії нагороджені 3 герої Радянського Союзу, 1266 осіб — орденами, 2838 — медалями.

Розпад СРСР 1990 року перейменована на 127-му кулеметно-артилерійську дивізію.

Після розпаду СРСР у 1992 році дивізія перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

Структура

1941 На 1941 рік 66 СД мала у складі: 33-й стрілецький полк 108-й стрілецький полк 341-й стрілецький полк 161-й артилерійський полк 263-й гаубичний артилерійський полк (до 01.1942) 473-й окремий самохідно-артилерійський дивізіон 118-й окремий винищувально-протитанковий дивізіон 39-та розвідувальна рота 91-й саперний батальйон 928-й окремий батальйон зв'язку 42-й медико-санітарний батальйон 118-та окрема рота хімзахисту 493-тя автотранспортна рота 725-та польова хлібопекарня (81-й польовий автохлібзавод, 113-та польова хлібопекарня) 235-й (112-й) дивізійний ветеринарний лазарет 56-та дивізіонна артилерійська ремонтна майстерня 283-та польова поштова станція 255-та польова каса Держбанку

1980-ті На кінець 1980-х років у 277 МСД (в/ч 44980, село Сергіївка) перебували: Управління (Сергіївка), 394-й механізований Червонопрапорний полк (в/ч 35256, с. Сергіївка), 314-й механізований полк (в/ч 52619, село Платонівка) 702-й механізований полк (в/ч 61659, село Барано-Оренбурзьке) 218-й танковий Кременчуцько-Берлінський Червонопрапорний полк (в/ч 16871, селище Липівці) 872-й артилерійський Вітебсько-Хінганський ордена Олександра Невського полк (в/ч 73776, село Барано-Оренбурзьке) 1171-й зенітний ракетний полк (в/ч 64050, село Сергіївка) 77-й окремий розвідувальний батальйон (в/ч 22426, село Барано-Оренбурзьке) 561-й окремий ракетний дивізіон (в/ч 67729, село Сергіївка) 152-й окремий протитанковий дивізіон (в/ч 52297, село Сергіївка) 243-й окремий інженерно-саперний батальйон (в/ч 64416, селище Липівці) 133-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон (в/ч 75230, селище Липівці) 928-й окремий батальйон зв'язку (в/ч 47059, селище Сергіївка) 369-та окрема рота хімічного захисту (в/ч 02114, село Сергіївка) 1139-й окремий батальйон матеріального забезпечення (в/ч 03931, село Сергіївка) 42-й окремий медичний батальйон (в/ч 32462, село Барано-Оренбурзьке) ОВКР (в/ч 43909, село Сергіївка)

Командування 10.01.1939 — 24.01.1942 — полковник, з 09.11.1941 — генерал-майор Юшкевич Михайло Купріянович 25.01.1942 — 10.10.1942 — полковник Піскунов Дмитро Григорович 11.10.1942 — 22.11.1944 — полковник, з 18.05.1943 — генерал-майор Сорокоумов Василь Флегонтовіч 23.11.1944 — 03.09.1945 — полковник Нестеров, Федір Кузьмич

Примітки

Література

Джерела