GMLRS () — сімейство американських керованих реактивних снарядів калібру 227 мм у межах MFOM. Класифікуються як високоточна зброя. Снаряди застосовуються в реактивних системах залпового вогню M270 MLRS та M142 HIMARS. Розробник і виробник — Lockheed Martin.
Ракета має три варіанта підриву: контактний, відтермінований та повітряний, призначений для знищення противника на відкритих позиціях.
Загальна інформація
Програма GMLRS була ініційована 1994 року армією США. Перший повністю керований випробувальний пуск реактивного снаряду XM30 стався в травні 1998 року. Наприкінці 1998 р. програма GMLRS вступила у чотирирічну фазу SDD ( — розробка та демонстрація систем). Остаточні виробничі кваліфікаційні випробування були успішно завершені у грудні 2002 р., а експлуатаційні випробування — у грудні 2004 року.
Сімейство GMLRS складається з двох ракет: М30 і М31. Ракети M30 і M31, за винятком їхніх боєголовок, ідентичні. М30 має касетну БЧ, а М31 — осколково-фугасну.
M30
Реактивний снаряд M30 GMLRS використовує систему наведення з інерційним вимірювальним блоком (, IMU) та приймачем GPS. Керується за допомогою чотирьох невеликих додаткових рулів, розташованих у носовій частині. Касетна бойова частина містить 404 кумулятивно-уламкових бойових елементів M101 типу DPICM, упакованих у гнізда циліндричних поліуретанових блоків усередині тонкостінного алюмінієвого корпусу. Головний підривник — GMLRS ESAD. Частка нерозірваних боєприпасів (НРБ), за результатами проведених у листопаді 2006 р. виробничих кваліфікаційних випробувань реактивних снарядів M30 і касетних бойових елементів M101 склала 6,5 %, а частка бойових елементів, що не розірвалися, в середньому склала 1,5 %.
Мінімальна ефективна дальність дії M30 РС становить близько 10 км. Максимальна — близько 60 км.
Фактичні поставки до військ почалися в 2004 р. Виробництво було припинено в середині 2009 року у відповідь на рішення Міністерства оборони США від червня 2008 р. щодо касетних боєприпасів та ненавмисної шкоди мирному населенню. З 2019 застосування реактивних снарядів M30 заборонено.
Реактивний снаряд М30 має дві модифікації: M30A1 та M30A2.
M30A1
Альтернативна боєголовка (AW) корегованої GMLRS. На відміну від M30, касетні бойові елементи замінені вольфрамовими кульками для ураження площі без нерозірваних боєприпасів.The new M30A1 GMLRS Alternate Warhead to replace cluster bombs for US Army Central . Army Recognition. 16 January 2017. Виготовляється з 2015 року.
M30A2
Керована альтернативна боєголовка (AW) GMLRS, несе 200-фунтову осколкову збірку, наповнену бризантною вибуховою речовиною, яка при детонації прискорює два шари попередньо сформованих уламків, оптимізованих для ефективності проти великої площі та неточності виявлення цілі. {https://www.federalregister.gov/documents/2021/03/01/2021-04125/arms-sales-notification} Дальність: 15–92 кілометри. Єдиний варіант M30, що випускається з 2019 року.
M31
Реактивний снаряд M31 — похідна від M30 з унітарною уламково-фугасною бойовою частиною масою 91 кг для використання у міській та гористій місцевості. Снаряд містить 23 кг вибухівки PBX-109. Застосовано новий підривник ESAF, який має три режими спрацьовування: наближення, удар та із затримкою після удару. Дальність застосування РС — від 15 до 92 км.
Lockheed Martin уклала контракт SDD на 86 ракет унітарного варіанту у жовтні 2003 р. У травні 2005 р. було поставлено перші ракети. У серпні 2005 р. — Почалися польові випробування в Іраку. Реактивний снаряд М31 має дві модифікації: M31A1 та M31A2.
M31A1
Вдосконалена версія M31 з багаторежимним детонатором, спроможним на повітряний вибух.
M31A2
Унітарний варіант є модифікацією М31А1 зі зниженим рівнем побічних втрат та IMPS (системою пропульсії для нечутливих боєприпасів). Це єдиний різновид М31, що виготовлявся після 2019 року.
ER GMLRS
Ракети ER GMLRS (; ) (M403 та XM404 станом на 2022 рік) із збільшеною дальністю до 150 км. У ракетах використовується дещо збільшений розмір ракетного двигуна, новий дизайн корпусу та хвостове оперення. Він випускатиметься в унітарному та AW варіантах. Перший успішний випробувальний політ ER GMLRS відбувся в березні 2021 року. На початку 2021 року компанія Lockheed Martin передбачала включення ER у свою виробничу лінію в 2023 фінансовому році та планувала виробляти нові ракети на своєму заводі в Камдені. Повний оперативний потенціал запланований на 2025 рік. У 2022 році Фінляндія стала першою країною за межами США, яка замовила ER GMLRS.
Галерея
Див. також MLRS Family Of Munitions
Посилання Guided Multiple Launch Rocket System/Guided Multiple Launch Rocket System Alternative Warhead // esd.whs.mil
Примітки