Чеченці в Казахстані — чеченська діаспора, що з'явилася в Казахстані в результаті депортації чеченців та інгушів у 1944 році. Станом на початок 2017 року, за даними Комітету зі статистики міністерства національної економіки Казахстану, її чисельність становить 32 894 особи (за даними сайту joshuaproject.net — 38 тисяч).

Історія Згідно з переписом 1926 року, в Казахстані проживало три чеченці: два в Семипалатинській губернії і один в Сирдар'їнській.

Депортація В результаті депортації, за різними оцінками, від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів опинилися в Казахській та Киргизькій РСР. У ході виселення і в перші роки після нього загинули приблизно 100 тисяч чеченців і 23 тисяч інгушів (приблизно кожен четвертий з обох народів). За оцінками Д. Едієва, втрати від депортації склали чеченців (30,76 % від числа депортованих) та інгуші (21,27 %). Лише 1949 року зниження чисельності вайнахів припинилося. Чеченці та інгуші були розселені по 16 областях Казахстану та п'яти областях Киргизії. Ще кілька сотень людей були депортовані в Узбекистан, Таджикистан і РРФСР.

Реабілітація Указами Президій Верховної Ради СРСР та РРФСР 9 січня 1957 року Чечено-Інгушська АРСР була відновленаУказ Президиума ВС РСФСР от 09.01.1957 № 721/4 о восстановлении Чечено-Ингушской АССР и упразднении Грозненской области. Вайнахи почали масово повертатися на свою історичну батьківщину. До 1963 з 524 тисяч осіб до Чечено-Інгушетії повернулося 468 тисяч. Частина чеченців та інгушів постійно мігрувала на Кавказ і назад через те, що їх повної реабілітації в СРСР так і не відбулося.

Подальші події У жовтні — листопаді 1992 року стався осетино-інгуський конфлікт. Потім були Перша і Друга чеченські війни. Ці події сприяли припливу чеченців та інгушів до Казахстану.

Динаміка чисельності +Чисельність чеченської діаспори за роками Рік 1970 1979 1989 1999 2009 2017 Чисельність 14 266 15 947 20 930 16 115 31 431 32 894

Переписи населення Чисельність і частка чеченців за даними перепису населення за ці роки, за областями та містами республіканського значення: ЧисельністьДоля (в %)1970197919891999200919701979198919992009Казахстан34 54038 25649 05331 79931 4310.260.260.300.210.19Акмолинська область2 4712 6284 1813 1493 1360.250.260.390.370.42Актюбінська область1 1922 2223 3351 3791 2870.210.350.450.200.16Алмаати1 4801 7012 1942 3042 1820.190.170.200.200.15Алматинська область8 0728 4489 3046 0915 8910.630.580.560.390.32Нур-Султан2313885147529510.120.160.180.230.15Атирауська область1573165781121640.040.080.130.020.03Східноказахстанська область3 6412 7482 7901 6901 6510.230.160.150.110.11Жамбильська область4 0383 6923 8812 4382 3200.500.390.370.240.22Західноказахстанська область2351 0121 3037145790.040.170.200.110.09Карагандинська область4 0554 4055 9974 6605 0990.250.250.340.330.38Костанайська область1 1211 3262 9552 1671 9330.110.120.240.210.21Кизилординська область1 8461 7481 4757428140.370.310.250.120.11Мангистауська область8802 5754 0566555950.551.031.250.200.12Павлодарська область1 3941 2981 9451 7671 7100.190.160.200.210.23Північноказахстанська область3323289729196540.030.030.100.120.10Туркестанська область3 3953 4213 5732 2602 4650.260.210.190.110.09

Нинішній стан 1989 року в Алма-Аті з'явився чечено-інгушський національно-культурний центр. У 1995 році він був перереєстрований як Асоціація розвитку культури чеченського та інгушського народів «Вайнах» із роздільними чеченським та інгушським правліннями та співголовами. До її складу входять національно-культурні об'єднання чеченців та інгушів усіх обласних центрів Казахстану.

Першими співголовами асоціації «Вайнах» були обрані доктор філософських наук, професор А. Яндаров та доктор геолого-мінеральних наук, професор, академік Національної академії наук Казахстану С. Оздоєв. У 1997 році співголовою асоціації замість А. Яндарова було обрано віце-президента Всесвітнього чеченського конгресу А. Мурадова. Асоціація «Вайнах» у 1995 році була включена до Асамблеї народів Казахстану, а її керівники стали членами Ради Асамблеї.

Після початку бойових дій у Чечні Асоціацією було проведено велику роботу з облаштування своїх одноплемінників, що втекли від війни. Асоціація надає допомогу членам діаспори та біженцям, що потребують, вирішує питання розміщення біженців та їх реєстрації в правоохоронних органах. З 1998 в Алма-Аті функціонує інгушська недільна школа. Чеченські та інгуські бізнесмени регулярно надають Асоціації фінансову допомогу.

Представники діаспори живуть у центральних, східних та південних районах Казахстану.

Відомі представники діаспори

Султан Байсултанов (1947—2012) — радянський і Казахстанський оперний співак, Народний артист Казахстану і Чечено-Інгушської АРСР. Садо Бациєв  - Казахстанський гімнаст, майстер спорту Казахстану міжнародного класу, абсолютний чемпіон світу серед юніорів, бронзовий призер чемпіонату Азії. Ахмет Мурадов (1951) — Казахстанський політик, співголова Асоціації чеченців та інгушів Казахстану « Вайнах», член ради Асамблеї народу Казахстану, член Комітету з питань екології та природокористування Мажиліса Парламенту Республіки Казахстан. Ахмет Сапаров (1926—2002) — старший чабан радгоспу імені Калініна Ленгерского району Чимкентської області Казахської РСР, Герой Соціалістичної Праці. Андарбек Яндаров (1937—2011) — вчений, громадський і політичний діяч, професор, доктор філософських наук, заступник голови Верховної Ради Чечено-Інгушської АРСР. Один з двох перших співголів асоціації «Вайнах».

Примітки

Література

Посилання Інформація про чеченців на веб-сайті Асамблеї народів Казахстану