M577 () — командно-штабна машина, створена на базі бронетранспортеру M113 для виконання функцій мобільного командного пункту (тактичного операційного центру) рівня батальйону. Офіційна назва в армії США — Carrier, Command Post, Light Tracked M577.
Армія США отримала ці машини на озброєння у 1962 році. Перше бойове використання відбулось під час війни у В'єтнамі. Експлуатувались армією США під час війни в Іраку. Використовується багатьма арміями по всьому світу, зокрема Збройними силами України. Техніка неодноразово модифікувалась, в тому числі для виконання ролі броньованьої санітарної машини, машини невідкладної медичної допомоги, а також як машина керування вогнем. Використовується деякими підрозділами поліції та органами правопорядку.
На даху М577 встановлено допоміжну силову установку, завдяки чому машина помітно відрізняється від М113. Зазвичай не має бойового модуля.
Передумови Досвід Другої світової війни показав, що для ефективної спільнодії у маневровій війні потрібна тісна співпраця між піхотою та бронетехнікою. Сама ж маневрова війна передбачає більші за масштабом та театром дії, а тому мобільні пункти бойового управління вкрай необхідні для узгодження операцій на дивізійному, бригадному та батальйонному рівнях.
Хоч танки та броньовані автомобілі надавали необхідний рівень захисту від вогневого ураження, зазвичай вони не мали достатньо внутрішнього простору для операторів всіх радіостанцій. Легкоброньована або неозброєна техніка могла б перевозити тимчасові споруди (наприклад, намети), які мали б достатньо робочого простору, але такі споруди вразливі до більшості видів зброї. Також передові підрозділи, що ведуть наступальні дії, можуть вийти за межі далекості зв'язку пункту управління, що потребує демонтажу та переміщення таких споруд на нове місце.
У 1960 Армія США не мала у своєму розпорядження техніки, яка б задовольнила всі ці потреби.
Розробка
У лютому 1962р. United Defense Industries розробила перші чотири прототипи на Детроїтському арсеналі. Це були перероблені бронетранспортери M113, що отримали маркування XM577. У березні 1962-го роботи було завершено, і перший зразок було відправлено на Абердинський полігон для технічних випробувань, інші ж 3 машини відправили до профільного комітету для оцінкових випробувань.
Результати випробувань були в цілому схвальними, і машини одразу відправили у виробництво. Перша партія у 270 одиниць була прийнята на озброєння Армії США протягом грудня 1962-го — березня 1963-го. У березні 1963-го машину було перейменовано на M577 відповідно до норм прийняття, що означало офіційний початок серійного виробництва. Другу партію у 674 одиниці було започатковано у листопаді 1963-го, і всі машини поступили на службу до середини 1964-го. Дизайн
Шасі та корпус M577 використовує шасі та нижню частину корпусу, а також приводи БТР M113. Боковини кузова від щитів двигуна до задньої вантажної рампи було подовжено на 64 см для збільшення висоти заднього відділення до 190 см, що дозволило операторам працювати стоячи. Командирську башту М113 замінили на круглий люк, схожий на водійський, а також прибрали великий прямокутний люк над десантним відділенням. Зовнішнього озброєння М577 не передбачає, але переважна більшість машин мають внутрішні стійки для зброї.
Допоміжна силова установка Зверху праворуч від водійського люка у передній частині збільшеного корпусу знаходиться бензиновий генератор 4,2 кВт 28 В 150 А, що живить допоміжне обладнання M577/M1068 (залежить від модифікацій) коли головний двигун не працює. Установка може живити дві машини. За потреби її можна прибрати з монтажного кошика за допомогою невеликої підйомної балки на даху. Керувати установкою можна як зсередини машини, так і ззовні за допомогою 15 м подовжувального кабелю.
Модернізація А3 отримала потужнішу установку на 5 кВт. На відміну від попередніх бензинових генераторів, нова установка використовує дизельне пальне, що забезпечує тривалішу роботу при однаковому об'ємі палива.
Інтер'єр Єдиний внутрішній паливний бак М113 на , який розміщується ліворуч у задньому відділенні, було замінено на два баки по з обох сторін заднього відділення, що забезпечує більший запас ходу, ніж у М113. Вони слугують як опори розкладних столів. Радіо зазвичай розміщуються вздовж лівої стіни, а також в передній частині правої стіни. Вздовж стін зазвичай розміщені планшети для карт, та додаткові місця зберігання для карт, шифрувальних книг та ін.
Заднє відділення має верхнє освітлення. Праворуч в передній частині відділення знаходиться індивідуальний обігрівач, який використовується для нагріву обладнання у арктичних та зимових умовах.
Заднє відділення може бути обладнане по боках лавками на 5 осіб, хоча деякі зразки взагалі не мали місць для сидіння. Сидіння на місці командира було прибрано. У M1068 лавки замінені на сидіння для двох операторів. У багатьох випадках машини комплектуються додатковими розкладними столами та стільцямі, які зберігаються у складеному вигляді під час руху.
Обладнання Обладнання в M577/M1068 відрізняється в залежності від ролі.
Командно-штабна машина На відміну від базової версії М113, машини обладнані додатковим набором радіостанцій для забезпечення командування та управління підрозділом (наприклад, батальйоном) та координування з іншими підрозділами та вищими ланками командування (наприклад, штаб полку). Зазвичай, машини обладнані збірними щоглами антен, які встановлюються на даху.
На службі Армії США кожна машина обладнана трьома з чотирьох комплектами зв'язку (радіостанцій), які забезпечують необхідні канали зв'язку в залежності від підпорядкування (наприклад, штабу дивізії), типу зв'зяку в підрозділі (батальйоні), і тд. Використовуються системи з амплітудною модуляцією (АМ), неперервним сигналом (CW) та частотною модуляцією (ЧМ) з визначеним набором каналів та частот, віддаленністю прийому та передачі для кожної станції. Комплекти зв'язку спочатку були аналоговими, але у версіях M577A3 та A4 були переважно замінені на цифрові.
Санітарна машина Варто зазначити, що немає такого поняття як санітарна машина М577. Кожна з країн-операторів обладнувала машини відповідно до власних потреб, що й визначає їх роль як евакуаційний транспорт або машини невідкладної допомоги.
На службі в США М577 використовувались як евакуаційний транспорт на початку експлуатації, тобто у перші роки війни у В'єтнамі. Надалі ця роль була повністю відведена «броньованим швидким» М113, а М577 стали машинами невідкладної допомоги (наприклад, пункт первинної допомоги батальйону).
Евакуаційна конфігурація М577 дозволяє розмістити до шести носилок, у той час як відповідна версія М113 лише до чотирьох.
Інші модифікації Конфігурації машин для інших завдань мали відповідне обладнання. Наприклад, машина керування вогнем М577 обладнана балістичним калькулятором TACFIRE.
Намет
Намет кріпиться в задній частині машини, над та навколо задньої вантажної рампи, збільшуючи робоче місце операторів. У випадку санітарної машини намет використовується як польовий перев'язувальний пункт або госпіталь. Намет монтується на збірний трубчастий каркас, який зберігається в консолі задньої частини машини. Намет можуть використовувати до чотирьох машин, запаркованих хрестоподібно, утворюючи спільний робочий простір.
З появою M1068 SICPS звичайний намет М577 було замінено на систему модульного пункту керування (MCPS, ), який кріпиться до задньої частини машини так, що можна потрапити всередину машини. MCPS має ряд переваг, зокрема швидше збирається та розбирається, має освітлення, розетки для електричного обладнання, а модульна система дозволяє з'єднати одразу декілька таких наметів.
Виробництво Компанії-виробники M577 неодноразово змінювались. Напочатку виробництво здійснювалося United Defense Industries (UDI) - підрозділом FMC, що займався броньованими транспортними засобами. 1995 року UDI було придбано Harsco Corporation, яка перейменувала її на United Defense (UD). У 2005 році UD було придбано BAE Systems (BAE) та станом на лютий 2020 р., M577 належить до портфелю Global Combat Systems Ground Vehicles BAE Systems Platforms & Services.
Також M577 вироблялась або перероблялась локально у багатьох країнах відповідно до ліцензії або у партнерстві з BAE: Австралія: Tenix Defence Німеччина: Flensburger Fahrzeugbau GmbH (FFG) Італія: OTO Melara Південна Корея: Daewoo Heavy Indistries Тайвань: Republic of China Armoured Vehicle Development Center Туреччина: FNSS Defence Systems
Загалом, більш ніж 7300 одиниць техніки було виготовлено (з них близько 3900 од. M577A1), що робить M577 найбільш массовим варіантом сімейства M113 після APC.
Базова версія Шлях оновлення М577 схожий до М113, на базі якого розроблено машину, та має наступні модифікації:
M577 Оригінальна версія базується на шасі M113. Технічні параметри є такими: Двигун Chrysler 75M5.9л V8 чотиритактовий бензиновий 4000 об/хв Трансміссія Allison TX-200-2A4 передні, 1 задня передача Вага (бойове навантаження) 10.8 т Потужність/вага 19.4 кс/т Тиск на поверхню 0.53 кг/см² Максимальна швидкість дорога: вода: Середня позашляхова швидкість відсутній Прискорення 0-32 км на годину 12 сек Запас ходу 320 км
M577A1 Заснована на базі M113A1, представленої 1964-го року. Бензиновий двигун було замінено на потужніший дизельний, що забезпечило економію пального та більший запас ходу, а також покращило пожежну безпеку у зв'язку з переходом на дизельне пальне. Має наступні характеристики:
Двигун Detroit Diesel 6V-535.2л V6 двотактний дизельний 2800 об/хв Трансміссія Allison TX-100-13 передні, 1 задня передача Вага (бойове навантаження) 11.1 т Потужність/вага 19.1 кс/т Тиск на поверхню 0.55 кг/см² Максимальна швидкість дорога: вода: Середня позашляхова швидкість недоступний Прискорення 0-32 км на годину 10.5 сек Запас ходу
M577A2 Представлено 1979 року на базі покращень M113A2. Було покращено охолодження двигуна, завдяки зміні положень вентилятора та радіатора. Міцніші торсіонні вали збільшили кліренс, та амортизатори пом'якшили наслідки ударів об землю. Збільшення ваги вплинуло на надводний борт, тому вона більше не вважається амфібією. Спереду було додано чотиритрубні димові гранатомети з кожної сторони від хвильовідбивача.
Має наступні характеристики:
Двигун Detroit Diesel 6V-535.2л V6 двотактний дизельний 2800 об/хв Трансміссія Allison TX-100-13 передні, 1 задня передача Вага (бойове навантаження) 11.5 т Потужність/вага 18.4 кс/т Тиск на поверхню 0.57 кг/см² Максимальна швидкість дорога: вода: Середня позашляхова швидкість Прискорення 0-32 км на годину 11.7 сек Запас ходу
M577A3 Наступна модифікація була представлена 1987-го року на базі комплекту RISE (Reliability Improved Selected Equipment, ), який експлуатувався у M113A3. Замість важілів кермування було встановлено руль, потужніший турбодизельний двигун з більшим альтернатором на 200А замість 100А, та додаткову обшивку, яка покращила захист екіпажу та операторів від уламків. Маса машини знову зросла, тому деякі зразки обладнані більшим хвильовідбивачем як на М113А3, щоб зменшити наслідки проблем надводного борту, які з'явились у модифікації М577А2.
Має наступні характеристики:
Двигун Detroit Diesel 6V-53T5.2л V6 двотактний турбодизель 2800 об/хв Трансміссія Allison TX-200-4A4 передні, 2 задні передачі Вага (бойове навантаження) 12.5 т Потужність/вага 22.0 кс/т Тиск на поверхню 0.61 кг/см² Максимальна швидкість дорога: вода: Середня позашляхова швидкість Прискорення 0-32 км на годину 8.1 сек Запас ходу
M577A4